Умерова А. К. Наземні мікромолюски антропогенно трансформованих екосистем: вплив рекультивації та рекреації

Природні ресурси є одним із найважливіших джерел, від яких залежить існування людства. Проблема раціонального використання природних ресурсів завжди була та залишається нині надзвичайно важливою, особливо для промислових регіонів України. З огляду на науково-технічний прогрес, стрімкий соціально-економічний підйом, індустріальну експансію, урбанізацію та збільшення чисельності населення, рівень використання ресурсів, зокрема мінеральних, безупинно зростає. Мета дисертаційної роботи полягає в оцінці організації екологічних ніш наземних мікромолюсків під впливом рекультивації та рекреації. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше досліджено та визначено роль впливу едафічних чинників (електропровідність, твердість та агрегатний склад) та значення рослинного покриву на просторову організацію екологічної ніші наземних мікромолюсків у антропогенно трансформованих екосистемах; визначено особливість екологічної ніші мікромолюсків на техноземах; подальший розвиток отримала теорія екологічної ніші Хатчінсона та методи їх кількісної оцінки в еколого-географічному просторі; вивчено роль просторового розподілу агрегатних фракцій техноземів як маркера екологічної ніші мікромолюсків; доведено роль рекреації в якості фактора просторового розподілу угруповань мікромолюсків в умовах міського ландшафту; оцінено просторову мінливість угруповань наземних мікромолюсків в умовах урбанізованого середовища. Екологічна ніша Vallonia pulchella представлена інтегральними змінними – віссю маргінальності та спеціалізації, які є фундаментом для побудови карти просторової варіації індексу переважання місцеперебувань (HSI). Встановлено, що осі маргінальності та спеціалізації екологічної ніші V.pulchella, які проєктуються в просторі агрегатних фракцій ґрунту, суттєво відрізняються від випадкової альтернативи. Маргінальність екологічної ніші мікромолюска корелює з показником твердості ґрунту від 0-5 до 20-25 см, а за фітоіндикаційним оцінюванням визначається змінністю вологості й аерації. Спеціалізація V.pulchella корелює з твердістю ґрунту в діапазоні 25-35 см, вмістом азоту та режимом кислотності. На основі аналізу розрахованих варіограм і, побудованих на їх основі карт просторової мінливості агрегатних фракцій, встановлено, що в техноземах переважають агрономічно цінні агрегати. Інформація про агрегатний склад техноземів може ефективно застосовуватись при організації сільськогосподарського процесу для пошуку найбільш раціональних способів управління рекультивованими землями.