Дисертація одним із перших у вітчизняній науці адміністративного права монографічним дослідженням проходження державної служби в окремих державних органах у контексті оновлення чинного законодавства України про державну службу з урахуванням вимог щодо адаптації інституту державної служби до стандартів Європейського Союзу. Уперше: виокремлено чотири групи наукових доробок щодо проходження державної служби; визначено, що структурний аспект проходження державної служби становлять три групи елементів; виокремлено та охарактеризовано широке і вузьке розуміння поняття «окремі державні органи»; здійснено групування окремих державних органів у контексті ст. 91 чинного Закону «Про державну службу»; встановлено, що визначальною особливістю проходження державної служби в органах, утворених Президентом України, є його статус «постійно діючого допоміжного органу».
Визначено, що дослідження проблематики проходження державної служби з використанням сутнісно-темпорального критерію дозволило виокремити чотири групи наукових доробок з названої проблематики: 1) загальнотеоретичні питання проходження державної служби; 2) проходження окремих видів (підвидів) державної служби; 3) характеристика окремих елементів проходження державної служби; 4) судовий захист права на проходження державної служби.
Виокремлено, ураховуючи багатоаспектність проходження державної служби, такі його аспекти: 1) понятійний аспект, який має прояв у тому, що проходження державної служби є неоднозначною, в юридичній науці, та неоднорідною, за своєю правовою природою, складною, багатовекторною конструкцією, яка займає центральне місце в інституті державної служби, тобто є її невід’ємним субінститутом; 2) структурний аспект, який являє собою сукупність таких груп елементів: а) обов’язкові (невід’ємні елементи, без яких проходження державної служби є неможливим); б) факультативні (елементи, які стосуються проходження державної служби, але не є обов’язковими у кожному разі її проходження); в) універсальні (елементи, які є характерними, насамперед, для вступу на державну службу особи, яка не є державним службовцем, але вони можуть стосуватися і державних службовців у разі їхньої участі у конкурсі для вступу на іншу посаду державної служби); 3) правовий аспект, який являє собою систему державно-службових правовідносин, пов’язаних із присвоєнням рангів, просуванням державного службовця за посадами і за рангами, обмеженнями щодо її проходження, оцінюванням результатів його службової діяльності, підвищенням рівня професійної компетентності тощо; 4) процедурний аспект, який становить сукупність послідовно здійснюваних адміністративних процедур щодо просування за посадами і рангами, оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, підвищення рівня професійної компетентності; 5) організаційний аспект, який являє собою своєрідний механізм, покликаний забезпечити як створення основ проходження державної служби (правових, структурних, процедурних, інституційних), так і його реалізацію, є складним утворенням; 6) інституційний аспект, який являє собою систему державних органів/суб’єктів призначення щодо визначення нормативно-правового, організаційного і кадрового забезпечення проходження державної служби.
Об’єктом дослідження є державна служба як правове явище.
Предметом дослідження є проходження державної служби в окремих державних органах в Україні.
