Завгородня С. В. ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЯКОСТІ НАСІННЯ СОРГО ЗЕРНОВОГО ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100006

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Аграрні науки та продовольство. Агрономія

22-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.360.005

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України

Анотація

Досліджено, що площа листя в Лан 59, за ширини міжрядь 45 см в фазу цвітіння становила 35,0, а за ширини міжрядь 70 см – 37,1 тис. м2/га, а максимальна в гібриду Бургго – 43,3 та 46,1 тис. м2/га. При цьому ширина міжрядь більш істотно впливала на відмінності площі листя на широкорядних посівах в бік зростання, а от за густоти рослин від 200 до 240 тис. шт./га отримано відхилення в межах похибки досліду. В міжфазний період викидання волоті – цвітіння кращі значення фотосинтетичного потенціалу були в гібридів Бянка, за ширини міжрядь 45 см – 0,42 та Бургго – 0,33 млн. м2/га, та за ширини міжрядь 70 см в цих же гібридів – 0,40 та 0,33 млн. м2/га відповідно. А от найбільший фотосинтетичний потенціал забезпечувала густота 220 та 240 тис. шт./га – 0,34 млн. м2/га, а також кращою виявилась і ширина міжрядь 70 см – 0,32 млн. м2/га. Встановлено, що за чистою продуктивністю фотосинтезу максимально ефективним був гібрид сорго зернового ЛАН 59, тоді як на другому місці, в проміжок часу від викидання волоті до повної стиглості, був гібрид Прайм – 2,53 та 5,71 г/м2 на добу відповідно. А от на ранніх етапах росту та розвитку рослин сорго кращі за формуванням ЧПФ були густоти від 200 до 240 тис. шт./га (кущення - вихід в трубку), тоді як в період з виходу трубку до цвітіння – густоти від 160 до 220 тис. шт./га. А от на час цвітіння- повної стиглості густоти рослин від 200 до 240 тис. шт./га забезпечили ЧПФ відповідно 5,37-5,67 г/м2 на добу. При цьому кращі значення ЧПФ в усі фази розвитку рослин формувались за ширини міжрядь 45 см. Досліджено, що за підвищення густоти рослин, озерненість волоті закономірно зменшувалася. Зокрема, якщо із підвищенням загущеності рослин із 160 до 180 тис. шт./га кількість зерен у волоті в середньому зменшувалася на 29 шт. (1,75 %), то із підвищенням густоти рослин із 200 до 240 тис. шт./га – на 96 шт. (6,0 %). На варіанті широкорядної сівби з міжряддями 45 см і 70 см, при підвищенні густоти рослин з 160 до 240 тис. шт./га кількість зерен у волоті зменшувалася на 145 шт. (8,67%) і 163 шт. (9,88 %) відповідно. Максимальну масу зерна з волоті формував гібрид Прайм – 56,7 г., що в порівнянні з гібридом Лан 59 маса зерна з волоті була більшою на 1,6 г, а порівняно з гібридами Оггана, Бургго і Бянка – на 6,5, 1,4, і 7,9 г відповідно. А от зернова продуктивність однієї волоті зменшувалася при збільшенні густоти рослин з 200 до 220 тис. шт./га, тобто при посиленні конкуренції між рослинами. Так, при підвищенні густоти з 160 до 180 тис. шт./га маса зерна з волоті зменшувалася лише на 0,3 г, з 180 до 200 тис. шт./га – на 0,4 г, з 200 до 220 тис. шт./га на 1,3 г і з 220 до 240 тис. шт./га – на 0,5 г. Маса 1000 насінин гібридів сорго істотно зменшувалася при збільшенні густоти рослин за обох варіантів ширини міжрядь. Зокрема, в середньому за роками на варіанті з міжряддями 45 см збільшення густоти рослин з 160 до 240 тис. шт./га призводило до зниження маси 1000 зерен у гібрида Лан 59 на 2,1 г (5,6 %); Оггана – на 0,6 г (1,7 %); Бянка – на 0,5 г (1,5 %); Прайм – на 2,0 г (5,2 %); Бургго – на 1,0 г (2,7 %). Досліджено, що кращу урожайність сорго зернового можна отримати за вирощування гібридів сорго зернового Лан 59 та Бургго, за ширини міжрядь 45 см та густоти рослин в 240 тис. шт./га – 8,40 та 8,52 т/га. Визначено, що кращий вміст протеїну в досліді забезпечував гібрид Оггана – 12,84 %, та вирощування рослин за густот від 160 до 180 тис. шт./га – 11,4 та 11,14 %. А от варіанти ширини міжрядь незначно відрізнялась між собою при порівнянні усереднених по досліду даних. При цьому кращий рівень вмісту протеїну в зерні усіх досліджуваних гібридів був за густоти рослин в 160 тис. шт./га за обох ширин міжрядь. Встановлено, що кращий вміст крохмалю в досліді забезпечували гібриди Лан 59 – 75,64 % та Бургго – 74,72 %, та вирощування рослин за густот від 160 до 180 тис. шт./га – 77,64 та 75,43 %. При цьому варіанти ширини міжрядь також відрізнялась між собою і при порівнянні усереднених по досліду даних можна стверджувати про те, що кращою була ширина в 70 см (74,52 %). Аналогічно кращий рівень даної ознаки забезпечувало вирощування рослин власне за дотримання показників густоти рослин в 160 тис. шт./га за обох ширин міжрядь. Визначено, що кращий прибуток забезпечували гібриди Бургго та Лан 59 за ширини міжрядь 45 см та густоти посівів 240 тис шт./га – 37882 грн./га та 37304 грн/га. А також, гарний рівень прибутку був за вирощування гібридів Бургго та Лан 59 за ширини міжрядь 45 см та густоти посівів 220 тис шт./га – 36114 грн./га та 36246 грн/га.

Файли

Схожі дисертації

0824U001288

Сівак Наталія Вікторівна

Шляхи підвищення продуктивності квасолі звичайної за рахунок мінерального удобрення і біологічних препаратів в умовах Лісостепу західного

0824U001005

Німенко Сергій Сергійович

Формування продуктивності сої залежно від елементів органічної технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

0824U001007

Філіцька Олександра Олександрівна

Добір батьківських форм для створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої адаптованого до умов Лісостепу України

0824U000966

Левицька Христина Михайлівна

Особливості прояву та успадкування стійкості соняшника до септоріозу в умовах Південного Степу України

0824U000955

Сологуб Ірина Миколаївна

Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від регуляторів росту в умовах підзони Північного Степу України