Тимошенко Р. Ю. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ТА ЯКІСНА ОЦІНКА ТУШОК КУРЕЙ ЗА УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ ФОРМ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100041

Здобувач

Спеціальність

  • 212 - Ветеринарна медицина. Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза

14-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 55.859.013

Сумський національний аграрний університет

Анотація

У дисертаційній роботі на основі досліджень обґрунтована санітарно-гігієнічна та якісна оцінка тушок курей за умови застосування різних форм мікроелементів. За результатами проведеного дослідження обґрунтовано наступні висновки: При аналізі ринку преміксів з хелатними сполуками за 2018-2020 рік було встановлено, що більшу частину ринку (97 %) займають іноземні компанії з Данії (21 %), Польщі (4 %), Німеччини (2 %) та Бельгії (1 %), в тому числі найбільший відсоток (69 %) це фірми-виробники з Китаю. Доля вітчизняних фірм-виробників на ринку хелатних комплексів для тварин і птиці складає 3 %. Розвиток виробництва преміксів з хелатними сполуками для використання в промисловому птахівництві в Україні є доволі актуальним та перспективним, це створює додатковий стимул для створення вітчизняних хелатних комплексів та відкриває перспективний ринок для виробництва та реалізації зазначеної продукції. При визначенні гострої та хронічної токсичності, згідно ДСТУ 12.1.007-76 та СОУ 85.2-37-736:2011, за класом токсичності, хелатні елементи Цинку, Купруму та Мангану при введенні в шлунок у дозі 800 мг/кг – щурам та 1000 мг/кг – курчатам відносяться до четвертого класу небезпечності (мало небезпечні сполуки). Коефіцієнт кумуляції хелатів складав 8,3, тобто він належить до слабко кумулятивних. Тривале надходження в організм мишей залишків хелатів із кормом і при подальшому його нанесенні на шкіру виявлені алергічні реакції негайного типу, які зникають через три години. За відсутності попередньої сенсибілізації організму хелатами у мишей алергенних реакцій не виникало. Доведено, що загальні та біохімічні показники крові у дослідної птиці протягом усього періоду спостережень знаходились у межах величин фізіологічної норми і вірогідно не відрізнялись від показників контрольної групи.

Файли

Схожі дисертації