У півнів у перші три доби після видалення гонад температура тіла підвищувалась на 1,03 – 1,15º C порівняно з контролем за відсутності різниці показників пульсу та кількості дихальних рухів, що може бути пов'язано із оперативним втручанням. В подальші періоди експерименту температура тіла, пульс та кількість дихальних рухів у півнів дослідної групи були в межах їх клінічних значень для здорової птиці. Після видалення гонад заживлення рани у півнів дослідної групи відбувалось на 3-4 добу без зміни клінічного стану. Із 20 півнів, прооперованих за вдосконаленою методикою з видалення сім’яників, загинула лише одна особина на першу добу після гонадоектомії. У гонадоектомованих півнів вища на 4,8% жива маса на 125 добу, тоді як на 65, 75, 85 і 95 добу цей показник практично не відрізнявся від контролю, а на 105 і 115 добу мав лише тенденцію до збільшення. Встановлено, що маса патраної тушки птиці дослідної групи після забою була на 5,2 % вище, а маса м'язової частини шлунка – на 7,8 %, тоді як маса напівпатраної тушки, маса печінки та серця не відрізнялись від контролю. Виявлено вплив гонадоектомії на морфологічний склад крові півнів на 125 добу експерименту. Концентрація гемоглобіну у крові півнів дослідної групи виявилась на 9,8 % нижчою, кількість еритроцитів зменшилась на 18,7 %, лейкоцитів – на 19,7 %, тромбоцитів – на 30,7 %, а швидкість осідання еритроцитів зросла в 1,9 раза порівняно з контролем. Вміст сечової кислоти в плазмі крові птиці виявився на 23,7 % вищим у гонадоектомованих півнів порівняно з контролем. Концентрація гемоглобіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів і співвідношення клітин, які характеризують лейкограму у півнів дослідної групи до гонадоектомії не змінювались відповідно до контролю, за винятком кількості тромбоцитів, яка знизилась на 11,7 %. Після гонадоектомії півнів у віці 6 тижнів спостерігали підвищення температури тіла на 1,06º C на першу добу і на 1,02º C на третю добу експерименту за сталих значень пульсу та дихальних рухів порівняно з контролем. На 30 добу у гонадоектомованих півнів спостерігали зміну вторинних статевих ознак, а саме зменшення розміру та кольору гребня, відсутність проявів агресії, значне зниження вокалізації. На 115 добу маса тіла гонадоектомованих півнів виявилась вищою на 13,2 %, на 125 добу на – 10,4 %, на 135 добу – на 13,3 % і на 145 добу – на 17,0 %, порівняно з контролем. У крові півнів після гонадоектомії, порівняно з контролем, встановлено зниження кількості лейкоцитів на 36,3 % і тромбоцитів на 24,7 %. На 20 добу вміст тестостерону у плазмі крові гонадоектомованих півнів знизився у 2,2 раза, а на 185 добу – у 2,1 раза порівняно з контролем. Встановлено підвищення на 26,9 % концентрації сечової
кислоти в плазмі крові гонадоектомованих півнів порівняно з контролем. У плазмі крові півнів виявлено 21 фракцію білків з молекулярною масою від 17 до 260 кДа. Найбільшу кількість протеїнів у плазмі крові півнів до гонадоектомії складають білки із
молекулярними масами 26, 46–50, 190–200 і 230–260 кДа. У плазмі крові півнів після гонадоектомії, порівняно з контролем, рівень білків з молекулярною масою 110–130 кДа знизився у 1,7 раза, 70–76 кДа – у 2,0 раза, 46–50 кДа – у 1,4 раза і 32 кДа – у 1,6 раза, а з молекулярною масою 135–160 кДа зріс у 1,5 раза, 100–106 кДа – у 1,8 раза, 63–66 кДа – у 1,4 раза і 20 кДа – у 6 разів. Середньодобовий приріст маси тіла гонадоектомованих півнів за весь період експерименту виявився на 8,0 % вищим порівняно з контролем, що і сприяло збільшенню маси тіла птиці на 188 г або 6,4 %. У гонадоектомованих півнів після забою, вища маса напівпатраної і патраної тушки відповідно на 7,5 %, та на 9,0 %. За гонадоектомії у грудному м'язі півнів збільшується вміст жиру у 1,8 раза порівняно з контролем. М'ясо гонадоектомованих півнів характеризувалось високими показниками якості і безпечності. Величина pH водних витяжок досліджуваних проб м’язів залишався в межах величин характерних для якісного продукту. Отже, на основі проведених досліджень можна зробити висновок про те, що гонадоектомія півнів позитивно впливає на продуктивність птиці, змінює окремі морфологічні показники крові і не впливає на показники метаболізму та мікробне обсіменіння м'яса в процесі зберігання тушок протягом 4 діб за t 4º C. Півнів адлерської сріблястої породи слід рекомендувати для виробництва м'яса птиці належної якості з використанням гонадоектомії та більш тривалого терміну вирощування (до 185 діб).
