Дисертаційна робота присвячена розв’язанню наукової проблеми, що полягає в удосконаленні науково-методичних підходів щодо забезпечення транспарентності бюджетної політики в умовах фінансової децентралізації територій.
Сформоване авторське визначення «фінансової децентралізації», що є багатоаспектним поняттям, яке передбачає систему передачі повноважень від державного рівня управління на місцевий з одночасним забезпеченням відповідних дохідних джерел за місцевими бюджетами з метою забезпечення потреб соціально-економічного розвитку територій.
Виявлено ключові характеристики транспарентності бюджетного процесу, що полягають у своєчасності, повноті, системності, суспільній важливості та актуальності розкриття податково-бюджетної інформації для громадян.
Проведено авторську категоризацію інструментів оцінки транспарентності в публічному секторі відповідно до масштабу застосування, специфіки, інструментарію оцінки за трьома групами: огляди та індекси; ініціативи; стандарти та норми.
Вдосконалено науково-методичний підхід до побудови індексу інституційних умов фінансової децентралізації, як інтегрального показника створеного на основі 6 ключових індексів: ефективності органів державного управління, якості державного регулювання, контролю корупції, сприйняття корупції, податкового навантаження, обсягу державних витрат.
Запропоновано удосконалений науково-методичний підхід до оцінки ступеня фінансової децентралізації на макро- та мікрорівні шляхом обрахунку інтегрального показника фінансової децентралізації та з подальшим проведенням ранжування на основі визначених діапазонів інтервалів. Даний підхід дозволяє визначити загальну динаміку зміни стану бюджетної системи. Застосування методики на мікрорівні дозволяє охарактеризувати стан досліджуваного явища для окремих бюджетів та здійснювати за необхідності співставне, рівноцінне об’єктне порівняння.
Вдосконалено науково-методичний підхід до визначення прогнозного рівня витрат соціального розвитку місцевих бюджетів, що базується на побудові лінійної моделі експоненційного згладжування за методом Брауна-Маєра та оцінки прогнозного тренду на основі показників якості лінійної моделі (похибки лінійного прогнозування, середньоквадратичної похибки, коефіцієнту невідповідності Тейла тощо), що дозволяє розробляти перспективні фінансові плани для збалансування планового обсягу власних доходних джерел та прогнозованого обсягу видатків соціального розвитку з урахуванням трансфертних надходжень з державного бюджету.
Обґрунтовано наявність кореляційних взаємозв’язків між індикаторами стану місцевих бюджетів та рівнем соціально-економічного розвитку на основі вдосконаленого науково-методичного підходу базованого на інструментах кореляційного аналізу. Досліджено, що у період 2018-2020 років набір значимих кореляційних взаємозв’язків бюджетних показників з рівнем соціально-економічного розвитку стабілізувався до 2 основних: коефіцієнт податкових зусиль та індекс податкоспроможності.
Удосконалено модель оцінки рівня фінансового забезпечення через визначення річного інтегрального показника ОТГ за методом адитивної згортки та середнього інтегрального показника за період на основі системи показників узагальнених у групи фінансової стійкості за доходами, видатками, податками та трансфертами з подальшим визначенням оптимальної кількості індикаторів оцінки стану за методом головних компонент, що дозволило здійснити ранжування бюджетів громад за рівнем фінансового забезпечення на основі визначених діапазонів інтервалів, враховуючи статистично значимий набір індикаторів.
Покращено науково-методичний підхід до моделювання залежності стану публічних фінансів, ступеня корупційних проявів та рівня транспарентності на макро- та мікрорівні на основі використання панельної структури даних, що представлені показниками макроекономічного розвитку та стану публічних фінансів в регіональному аспекті з використанням на макрорівні моделі множинних індикаторів і множинних причин (MIMIC) та динамічної моделі множинних індикаторів і множинних причин на мікрорівні (DYMIMIC), що дозволило побудувати регресійні моделі з фіксованими та випадковими індивідуальними ефектами.
Модель оцінки впливу корупції та недостатньої прозорості на стан розвитку публічних фінансів на макрорівні вказала на значимість індексів економічної свободи, якості ведення бізнесу та індексу сприйняття корупції у зміні загального обсягу видатків Зведеного бюджету України.
На мікрорівні показник транспарентності бюджетів не продемонстрував значимості в умовах обраної моделі. Проте слід зазначити, що існують інші екзогенні фактори, що не включені до моделі, а тому роль відкритості бюджетів на мікрорівні, спрощення регуляторних норм, підвищення рівня співпраці населення та державних органів влади має підлягати додатковому дослідженню. На мікрорівні значимими виявилися показники частки видатків місцевого бюджету у ВРП, обсяг ВРП на душу населення, рівень безробіття.
