Метою даного дослідження було підвищити ефективність лікування хворих зі стабільною стенокардією без обструктивного атеросклеротичного ураження коронарних артерій – (ischemia with nonobstructive coronary arteries, INOCA) на підставі встановлення особливостей клінічного перебігу й визначення провідних лабораторно-інструментальних прогностичних критеріїв.
Актуальність проблеми обумовлена тим, що за останні роки спостерігається невпинне зростання кількості хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Як відомо, причиною ІХС може являтися не тільки атеросклероз коронарних артерій. Результати впровадження сучасних інвазивних та не інвазивних методів діагностики свідчать, що питома вага хворих з мікроциркуляторними порушеннями досить велика. За даними літератури, пацієнти з INOCA асоціюється з поганим віддаленим прогнозом, мають високий ризик розвитку інфаркту міокарда та підвищену частоту госпіталізації, пов’язаної з серцевою недостатністю (СН). Дані про стратегію ведення, профілактику ускладнень та лікування пацієнтів вкрай незначні і не завжди збігаються з позиціями клінічних рекомендацій, що представляє велике поле для дискусій та стало предметом вивчення в нашому дослідженні.
В дослідження було включено два типи дизайну: І (ретроспективний) – для попереднього аналізу було відібрано 1000 історій хвороби пацієнтів, послідовно госпіталізованих до КНП «Міська клінічна лікарня № 8» Харківської міської ради за період від січня 2015 р. до грудня 2019 р. з діагнозом ІМ, який встановлювали згідно з четвертим універсальним визначенням ІМ. Усім хворим у гострий період ІМ проводили коронароангіографію (КАГ). З них критеріям діагнозу гострий інфаркт міокарду без обструктивного атеросклеротичного ураження коронарних артерій (myocardial infarction with non-obstructive coronary arteries- МINOCA) відповідали 33 пацієнти, які увійшли до подальшого аналізу і сформували І групу. До ІІ групи увійшли 73 хворих з ІМ, послідовно госпіталізованих з червня до грудня 2019 р., у яких за даними КАГ були виявлені стенози інфаркт-залежної КА понад 50 %. В роботі проаналізовано клініко- анамнестичні дані, результати лабораторних тестів, ЕКГ та ультразвукового обстеження серця, дані КАГ, що містились в історіях хвороби. Метою ретроспективного дослідження був аналіз клініко-анамнестичних показників і особливостей клінічного перебігу ІМ, які визначають провідні фактори ризику та прогноз у хворих з MINOCA. Через 1 рік (±2 міс) оцінювалися показники ехокардіографії та досліджувалися чинники, що впливають на розвиток післяінфарктного ремоделювання серця у віддаленому періоді у хворих з гострим інфарктом міокарду.
Другий тип дизайну (проспективне дослідження) - включено 105 хворих зі стабільною ІХС, що були госпіталізовані в період з жовтень 2018 року до лютого 2021 року до КНП «Міської клінічної лікарні № 8» Харківської міської ради. З них критеріям діагнозу INOCA відповідали n=53 пацієнта, які ввійшли для подальшого дослідження і сформували групу І. До групи ІІ увійшли n=52 хворих з діагнозом ІХС, які були послідовно госпіталізовані з червня по грудень 2020 року, та за даними КАГ мали стенози КА понад 50 %. Діагноз ішемічної хвороба серця був встановлений на основі класичних клінічних проявів стенокардії, достовірних даних на користь ішемії міокарда за даними навантажувальних стрес-тестів, холтер-ЕКГ моніторування у вигляді депресії/елевації сегмента ST (горизонтальне або низхідне зниження сегменту ST на 0,1 мв в точці, елевація сегменту ST на 0,1 мВ тривалістю 80 мс від точки J), а також наявність в анамнезі верифікованого інфаркту міокарда.
За допомогою однофакторного аналізу на підставі результатів проведеного ретроспективного аналізу даних пацієнтів з ІМ з урахуванням клініко-анамнестическої характеристики, даних лабораторно-інструментальних досліджень та на підставі проведеного мультиваріантного логістичного аналізу було виявлено 12 факторів незалежних предикторів розвитку ускладнень у гострий період інфаркту міокарда. На основі логістичного регресійного аналізу було проведено ранжування прогностичної значущості факторів, що дозволяє оцінити ризик розвитку постінфарктного ремоделювання у пацієнтів, що перенесли ГІМ за комплексом прогностично значущих параметрів кожного фактору. В процесі побудови моделі логістичної регресії, додаючи і прибираючи параметри кожного з визначених факторів, що пов'язані з ризиком розвитку постінфарктного ремоделювання, найбільш прогностично значущими виявилися 9 факторів: гіперліпідемія (Х1), артеріальна гіпертензія (Х2), транзиторні ішемічні атаки (Х3), фібриляція передсердь (Х4), спадковість ССЗ (Х5), кінцево-діастолічний (КДІ) / кінцево-систолічний (КСІ) індекси (Х6), значення фракції викиду (Х7), вік (Х8) і паління (Х9). Розроблена прогностична модель дозволяє оцінити ризик розвитку постінфарктного ремоделювання у пацієнтів різного віку з чутливістю 94% і специфічністю 96%.
