Грубник В. В. Обґрунтування доцільності використання сіток при лапароскопічному оперативному лікуванні хворих з великими грижами стравохідного отвору діафрагми

«Золотим стандартом» хірургічного лікування пацієнтів з великими грижами стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) є лапароскопічна фундоплікація з крурорафією. При наявності великих ГСОД вважають високий ризик рецидиву грижі, частота якого досягає 50 %. Для запобігання утворенню рецедивів після операції використовуються сітчасті імплантати. Серйозною проблемою синтетичних сітчастих імплантатів є ризик розвитку тяжких післяопераційних ускладнень, таких як утворення рубців, стриктур, ерозія і перфорація стравоходу. Таким чином залишається дискутабельним питання про необхідний розмір, матеріал, та конфігурацію сітчастого імплантату, для його надійного та безпечного використання. В даній роботі були визначені показання до застосування сітчастих імплантаів у хворих з великими ГСОД шляхом вивчення біологічних властивостей стравохідно-шлункового переходу та клініко-експериментального дослідження сили натягу швов крурорафії. Також в роботі були представлені результати дослідження нової методики алопластики для покращення результатів операцій у хворих з великими ГСОД та порівняння різних типів сітчастих імплантатів. Впровaдження результaтів досліджень у прaктику вирішує вaжливе нaукове питaння ‒ розширення знaнь про механізм виникнення рецидиву ГСОД та можливість за допомогою розробленого алгоритму обрати оптимальну методику операційного лікування хворих з великими ГСОД.