Наукова праця присвячена формуванню методики розслідування кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 367 Кримінального кодексу України «Службова недбалість». Актуальність цієї теми зумовлюється наявністю труднощів у практичній діяльності правоохоронних органів з виявлення та розслідування службової недбалості та відсутністю відповідної науково-обґрунтованої окремої криміналістичної методики.
Автором здійснено критичний аналіз наукових праць з питань кваліфікації та розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, вивчено нормативно-правові акти, які регулюють правовідносини, пов’язані з досудовим розслідуванням службової недбалості, узагальнено відповідну слідчу та судову практику. На цих підставах розроблено методику розслідування вказаного виду кримінального правопорушення.
Дисертантом розроблено криміналістичну класифікацію службової недбалості залежно від сфери діяльності, де було вчинено кримінальне правопорушення, за місцем у механізмі злочинної діяльності та за характером спричинених наслідків. Шляхом аналізу наукових праць щодо теоретичних засад криміналістичної характеристики злочинів, вивчення й узагальнення матеріалів слідчої та судової практики у кримінальних провадженнях про службову недбалість визначено внутрішню будову криміналістичної характеристики даного виду кримінального правопорушення, до якої включено типові відомості про ознаки способів і слідів, особи правопорушника, місця, часу й обстановки службової недбалості.
Обґрунтовано, що у криміналістичній характеристиці службової недбалості вагомими є загальні та спеціальні відомості про особу правопорушника
Аналізуючи типову обстановку службової недбалості, автор встановив, що місцем її вчинення в більшості випадків є місце роботи службової особи.
Упорядковано обставини, що підлягають встановленню під час розслідування службової недбалості, а саме визначено обставини, що пов’язані зі складом кримінального правопорушення, з кримінальною процесуальною діяльністю у кримінальному провадженні й обставини, що не входять до предмета доказування, але мають криміналістичне значення.
З метою формування рекомендацій з вилучення, огляду та вивчення документів на стадії досудового розслідування службової недбалості розроблено криміналістичну класифікацію таких документів залежно від змісту та значення для кримінального провадження інформації, що міститься в них, виконавця документу, місцезнаходження та форми документа. Надано рекомендації щодо витребування або вилучення документів в порядку виконання ухвали про тимчасовий доступ в безконфліктній і конфліктній ситуації, а також щодо проведення огляду документів як окремої слідчої дії.
На підставі вивчення матеріалів слідчої та судової практики встановлено орієнтовне коло осіб, які підлягають допиту в якості свідків у кримінальному провадженні про службову недбалість. Сформовано перелік найбільш ефективних тактичних прийомів допиту в конфліктних ситуаціях, до яких віднесено звернення до позитивних особистих якостей підозрюваного, переконання допитуваного у хибності його аргументів, роз’яснення змісту допущених порушень у службовій діяльності та їх наслідків, пред’явлення доказів, логічний і фактичний аналіз обставин, на які посилається допитуваний, а також залучення спеціаліста до участі в допиті.
За результатами аналізу матеріалів кримінальних проваджень визначено, що як спеціалістів до проведення окремих слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій у кримінальному провадженні про службову недбалість найчастіше залучають осіб, які є обізнаними у специфіці тієї сфери діяльності, в якій було вчинено службову недбалість, спеціалістів-криміналістів та фахівців у галузі бухгалтерського обліку, фінансів, економіки підприємства і товарознавства.
