У дисертації здійснено комплексне та системне дослідження адміністративно-правової охорони атмосферного повітря.
Визначено, що адміністративно-правова охорона атмосферного повітря – це система правових, економічних, організаційних, комунікативних, інженерно-технічних, оздоровчих заходів, що здійснюють уповноважені суб’єкти публічної адміністрації і направлені на профілактику, попередження та припинення порушень норм чинного законодавства в досліджуваній сфері.
Зазначено, що нормативно-правове регулювання адміністративно-правової охорони атмосферного повітря - це система норм права, які урегульовують суспільні відносини, що виникають під час збереження, поліпшення, відновлення якості атмосферного повітря, застосуванні заходів охорони атмосферного повітря, визначають зміст державної політики в досліджуваній сфері та повноваження суб’єктів публічного адміністрування в сфері атмосферного повітря тощо. З’ясовано, що суб’єкти адміністративно-правової охорони атмосферного повітря - це система органів загальної та спеціальної компетенції, які здійснюють публічно-управлінські повноваження з метою відновлення, збереження, забезпечення якості атмосферного повітря та забезпечення права громадян на чисте атмосферне повітря, а також вживають заходів необхідних для зниження рівня захворюваності населення внаслідок забруднення атмосферного повітря. Автором виокремлено особливості та види суб’єктів адміністративно-правової охорони атмосферного повітря. Доведено, що заходи охорони атмосферного повітря – це система способів, прийомів та засобів владно-управлінського впливу, що направлені на діяльність суб’єктів публічного та приватного права, яка пов’язана з забрудненням атмосферного повітря з метою підвищення якості атмосферного повітря, його охорони та забезпечення права громадян на чисте атмосферне повітря.
Запропоновано класифікувати заходи охорони атмосферного повітря наступним чином: 1) залежно від характеру впливу: а) стимулюючі; б) заохочувальні; в) економічні; г) примусові; 2) залежно від суб’єкта застосування: а) Кабінетом Міністрів України; б) центральним органом виконавчої влади; в) місцевими органами публічної адміністрації; г) декількома суб’єктами; 3) за предметом регулювання: а) правові; б) внутрішньо-визначені; 4) за колом учасників: а) одноосібні; б) колегіальні; в) колективні; г) комбіновані; 5) за предметом: а) технічні; б) економічні; в) організаційні. Визначено, що попереджувальні адміністративно-правові заходи охорони атмосферного повітря - це система правових засобів, які використовують суб’єкти, які наділені владно-управлінськими повноваженнями з метою попередження порушення норм, яорганізаційні); 5) залежно від нормативно-правового закріплення (в законах України; в підзаконних нормативно-правових актах).
Визначено, що припинювальні адміністративно-правові заходи охорони атмосферного повітря - це сукупність заходів примусового характеру, що застосовуються уповноваженим суб’єктом публічної адміністрації з метою унеможливлення провадження подальшої діяльності, що здійснюється з порушенням норм законодавства шляхом видання правоприпинювального (обмежувального) акту.кими урегульовано відносини у галузі охорони атмосферного повітря. Запропоновано адміністративно-запобіжні заходи охорони атмосферного повітря поділити за наступними критеріями: 1) залежно від вибору правового засобу охорони атмосферного повітря (нормування; стандартизація; планування; експертиза; проектування); 2) залежно від суб’єкта (суб’єкти господарювання приватного права; суб’єкти господарювання публічного права); 3) залежно від форми процесуального вираження (акти перевірки; результати контролю; облікова документація; результати оцінки якості атмосферного повітря; дані державного та громадського моніторингу якості атмосферного повітря; звіт з оцінки впливу на довкілля); 4) залежно від характеру впливу на суб’єкта (майнові; організаційні); 5) залежно від нормативно-правового закріплення (в законах України; в підзаконних нормативно-правових актах).
Визначено, що припинювальні адміністративно-правові заходи охорони атмосферного повітря - це сукупність заходів примусового характеру, що застосовуються уповноваженим суб’єктом публічної адміністрації з метою унеможливлення провадження подальшої діяльності, що здійснюється з порушенням норм законодавства шляхом видання правоприпинювального (обмежувального) акту.
