Метою дисертаційної роботи було оптимізувати прогнозування ішемічного інсульту та терапевтичну тактику у хворих з екстракраніальним каротидним атеросклерозом на підставі встановлення ролі судинних прозапальних факторів в активності атеросклеротичного процесу.
На підставі сучасних даних світових і вітчизняних джерел літератури було визначено, що ішемічні порушення мозкового кровообігу посідають одне з перших місць серед причин тяжкої інвалідизації і смертності дорослого населення в світі. Відомо, що атеросклеротичні стенози є причиною близько 30% ішемічних інсультів. Безсимптомні каротидні стенози є фактором, який значно підвищує ризик іпсилатеральних ішемічних інсультів. Ступінь каротидного стенозу залишається основним маркером для стратифікації ризику розвитку інсульту за «каротидної хвороби» та вибору тактики для застосування реваскуляризаційних утручань. Однак лише дані про ступінь стенозування сонної артерії не дозволяють точно прогнозувати ризик розвитку інсульту у разі безсимптомного каротидного атеросклерозу. Для визначення ризику інсульту запропоновані клінічні, біохімічні, ультразвукові та нейровізуалізаційні маркери для оцінювання небезпечності атеросклеротичної бляшки. Нині встановлено, що атеросклеротичний процес є хронічним запальним судинним процесом, і запальний фактор відіграє істотну роль у дестабілізації і розриві атеросклеротичної бляшки та розвитку клінічних ускладнень, тому проводиться ретельний пошук біохімічних маркерів атерогенезу, які мають діагностичне і клінічне значення в розвитку ішемічних ускладнень атеросклерозу.
Обстежені пацієнти склали 3 клінічні групи: 35 пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу, 41 пацієнт, що перенесли іпсилатеральний ішемічний інсульт або ТІА, та оперативне втручання –каротидну ендартеректомію (КЕАЕ), і 30 пацієнтів із безсимптомним каротидним стенозом. Середній вік пацієнтів становив (62,60,9) року. Методи дослідження включали: клініко-неврологічне, діагностичне обстеження за шкалами NIHSS, Ренкіна, MMSE, MoCA; дослідження факторів ризику анамнестичні відомості, ліпідний спектр крові, індекс маси тіла); нейровізуалізаційне дослідження головного мозку; ультразвукову оплерографію (УЗДГ) екстракраніальних артерій шиї; визначення рівнів ліпопротеїн-асоційованої фосфоліпази А2 (ЛП-ФЛА2) та Е-селектину у сироватці крові імуноферментним методом ELISA.Дослідження проведено відповідно до чинного в Україні та світі законодавства і галузевих регламентуючих документів щодо етики та біоетики.
Проведене дослідження дозволило виявити, що у пацієнтів зі стенозуючим атеросклерозом сонних артерій з різними клінічними проявами найчастішими судинними факторами ризику були підвищений рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності (93,5%), артеріальна гіпертонія (84,0%), підвищення рівня загального холестерину (67,7%), підвищений індекс маси тіла (66,0%) та куріння (60,4%). Куріння статистично значуще частіше спостерігалося в групах із симптомним перебігом атеросклеротичних каротидних стенозів порівняно з безсимптомним (р=0,0087). У пацієнтів з безсимптомним перебігом статистично значуще частіше спостерігали регулярний прийом антигіпертензивних препаратів (р=0,0123), статинів (р=0,0530) та антитромбоцитарних препаратів (р=0,0072) до включення в дослідження, що можливо розцінювати як фактори антиризику розвитку гострих судинних подій. У пацієнтів зі стенозуючим атеросклерозом ВСА рівень у плазмі крові ЛП-ФЛА2 був татистично значуще вищим 55,664±3,537 нг/мл порівняно з контрольною групою 9,296±0,935 нг/мл (р<0,05). Це підтверджує значення ЛП-ФЛА2 як маркера атерогенезу у разі каротидного атеросклерозу. ПЗв’язку рівня ЛП-ФЛА2 з віком та статтю пацієнтів, судинними факторами ризику встановлено не було. Для прогнозування ймовірності розвитку інсульту у пацієнтів з каротидним атеросклерозом на підставі значень біомаркерів судинного запалення розроблено і досліджено три моделі логістичної регресії. Дві з розроблених моделей логіт-регресії були одновимірними і включали як пояснювальну змінну значення лише одного біомаркера (Е-селектину чи ЛП-ФЛА2, відповідно). Отримані результати свідчать про те, що активація таких прозапальних факторів атерогенезу, як ЛП-ФЛА2 і Е-селектин розвивається синергічно та пов’язана з розвитком гострого порушення мозкового кровообігу. Рівні ЛП-ФЛА2 і Е-селектину в плазмі крові мають прогностичне значення для розвитку ішемічного інсульту у пацієнтів з екстракраніальними атеросклеротичними стенозами ВСА.
