Станік С. Р. Інститут відкликання народного депутата України виборцями: проблеми теорії і практики

У дисертаційному дослідженні вирішено наукове завдання, що полягає в розробці комплексних пропозицій з впровадження інституту відкликання виборцями народного депутата України (на матеріалах одномандатних виборчих округів) у теорію та практику національного державотворення на сучасному етапі розвитку Української держави та суспільства. Основним аргументом на користь впровадження відкликання виборцями народного депутата України є те, що, взятий окремо від інших інститутів безпосередньої демократії, інститут виборів на сучасному етапі не здатний забезпечити поточний контроль виборців за схвалюваними виборними органами і посадовими особами рішеннями. Він забезпечує тільки періодичний контроль, який здійснюється під час наступних виборів. З метою впровадження поточного контролю в Україні слід впровадити інститут відкликання парламентарія виборцями. Обґрунтовано, що цінність інституту відкликання виборцями народного депутата України полягатиме в тому, щоб забезпечити виконання цією особою своєї основної функції – трансформувати бажання та потреби виборців у закони. Для забезпечення подальшої демократизації державного та суспільного життя в Україні запропоновано надати виборцям можливість: а) обрання того чи іншого кандидата, передвиборна програма якого найбільшою мірою відповідає їх баченню шляху подальшої розбудови і розвитку держави; б) контролю виконання ними своїх передвиборних зобов’язань, закріплених у передвиборній програмі; в) притягнення до конституційної відповідальності шляхом відкликання конкретного парламентарія за невиконання чи неналежне виконання своєї передвиборної програми. Виявлено, що відкликання виборцями народного депутата України в разі його впровадження буде виступати: а) формою прямого народовладдя; б) складовою права громадян брати участь в управлінні державними справами; в) санкцією за конституційне правопорушення, що полягає в невиконанні або неналежному виконанні положень передвиборної програми. Сформульовано, що народний депутат України – це політичний діяч, обраний виборцями для реалізації плану дій по досягненню цілей, зазначених в його передвиборній програмі, шляхом реалізації повноважень, наданих Конституцією і чинним законодавством. Запропоновано розглядати передвиборну програму кандидата в народні депутати України як публічну оферту (пропозицію), яку акцептують (приймають, з якою погоджуються) виборці шляхом голосування за цього конкретного кандидата.