Шаповаленко Р. М. Продуктивність гібридів буряків цукрових за застосування елементів біологізації, мікродобрив і регуляторів росту в умовах Правобережного Лісостепу України

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100338

Здобувач

Спеціальність

  • 201 - Аграрні науки та продовольство. Агрономія

12-01-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.360.008

Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків

Анотація

Уперше в умовах Правобережного Лісостепу України встановлено фізіологічні, морфологічні та агробіологічні особливості формування врожайності і технологічних якостей коренеплодів у гібридів буряків цукрових вітчизняної селекції за альтернативного їх удобрення з внесенням соломи, мінеральних добрив, мікродобрив та регуляторів росту. Удосконалено технологію вирощування буряків цукрових шляхом впровадження пластичних високопродуктивних вітчизняних гібридів та застосування осучасненої альтернативної системи удобрення. Результатами досліджень встановлено, що за вирощування гібридів Злука та Ромул сталість органічної речовини чорнозему вилугуваного досягалась за внесення 5 т/га соломи + N50 + N100Р100K100: на кінець вегетації вміст гумусу в шарі 0-30 см становив 2,98-2,99% з перевагою до контролю без добрив на 0,12%. Досліджено, що альтернативна органо-мінеральна система удобрення формувала сприятливі умови азотного живлення буряків цукрових. За внесення 5 т/га соломи + N50 + N100Р100K100 вміст нітратного азоту на початок вегетації в шарі 0-30 см грунту порівняно з контролем без добрив підвищився на 4,3-5,2 мг/кг, 30-40 см – на 4,0-3,9; амонійного – відповідно на 3,0-3,5 та 2,0 мг/кг ґрунту. На кінець вегетації вміст нітратного азоту у шарі 0-30 см зменшився у 2,0-2,1 рази, 30-40 см – у 1,6-1,7 рази. Встановлено, що застосування в основне удобрення буряків цукрових 5 т/га соломи + N50 + N100Р100K100 істотно збільшувало фонд рухомого фосфору і калію в чорноземі вилугуваному. Вміст рухомого фосфору на початок вегетації в шарі 0-30 см становив 93-96, калію – 109-110 мг/кг ґрунту зі зменшенням на кінець вегетації – відповідно у 1,2-1,3 та 1,3 рази. Досліджено, що найвищих темпів росту і розвитку рослини буряків цукрових досягали за осучасненої органо-мінеральної системи удобрення (5 т/га соломи + N50 + N100Р100K100 + Максимус (бор) + регулятор росту «Наномінераліс») і вирощування гібрида Ромул: маса одного коренеплоду у серпні 607 г/рослину, вересні – 660 з перевищенням маси коренеплоду гібрида Злука – відповідно на 49 та 45 г/рослину. Гібрид Ромул у період інтенсивного росту коренеплоду (серпень-вересень) відзначався вищою продуктивністю фотосинтезу, ніж гібрид Злука з максимальним значенням показника за внесення N100Р100K100 – 5,38 г/м2 на добу. Визначено, що в умовах нестійкого зволоження на чорноземі вилугуваному найвищої продуктивності буряків цукрових досягали за вирощування гібрида Ромул і внесення 5 т/га соломи + N50 + N100Р100K100 + Максимус (бор) + регулятор росту «Наномінераліс»: врожайність коренеплодів – 64,9 т/га, цукристість – 16,6%, збір цукру – 10,71 т/га зі збільшенням до контролю без добрив врожайності коренеплодів на 26,6 т/га, збору цукру – на 4,19 т/га. Обробка додатково насіння буряків цукрових регулятором росту «Наномінераліс» збільшила збір цукру на 0,57 т/га. Досліджено, що найвищий вміст елементів живлення в рослинах на момент збирання та їх винос з урожаєм спостерігали за осучасненої альтернативної органо-мінеральної системи удобрення. Гібрид Ромул за сумою NPK виносив елементів живлення більше порівняно з гібридом Злука на 59 кг/га. У складі виносу переважав калій за співвідношення N:P:K = 3,4:1:4,0. За відчуження із поля тільки основного врожаю зазначена система удобрення формувала у грунті позитивний баланс азоту – 28 кг/га, фосфору – 59 кг/га з незначним дефіцитом калію – -12 кг/га. Встановлено, що вирощування гібрида Ромул та внесення N100Р100K100 + Максимус (бор) + регулятор росту «Агромінераліс» забезпечили найвищу енергетичну ефективність агротехнології буряків цукрових: енергія врожаю – 319 ГДж/га, енерговитрати – 59,3 ГДж/га, Кее – 5,6. Зазначені елементи агротехнології сприяли отриманню умовно чистого прибутку – 11392 грн./га з рівнем рентабельності 24%.

Файли

Схожі дисертації

0824U001288

Сівак Наталія Вікторівна

Шляхи підвищення продуктивності квасолі звичайної за рахунок мінерального удобрення і біологічних препаратів в умовах Лісостепу західного

0824U001005

Німенко Сергій Сергійович

Формування продуктивності сої залежно від елементів органічної технології вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України

0824U001007

Філіцька Олександра Олександрівна

Добір батьківських форм для створення вихідного матеріалу пшениці м’якої озимої адаптованого до умов Лісостепу України

0824U000966

Левицька Христина Михайлівна

Особливості прояву та успадкування стійкості соняшника до септоріозу в умовах Південного Степу України

0824U000955

Сологуб Ірина Миколаївна

Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від регуляторів росту в умовах підзони Північного Степу України