Дисертацію присвячено комплексному дослідженню особливостей захисту прав інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів.
Сформульовано висновок про те, що недобросовісною конкуренцією на ринку лікарських засобів є дії чи бездіяльність суб'єктів господарювання спрямовані на введення в оману споживачів, посягання на ділову репутацію, порушення торгових та інших чесних звичаїв та правил у сфері конкурентних відносин, у тому числі неправомірні дії по використанню результатів інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються як об’єкти права інтелектуальної власності.
Встановлено форми прояву недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів, які є правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності, до яких належать: умисне продовження фармацевтичними компаніями дії патентного захисту лікарського засобу, тобто зловживання патентними правами шляхом створення «вічнозеленого» патенту; патентний тролінг; умисна не реєстрація торговельних марок на лікарські засоби; зміна форми та/ або шляху введення розробленого і реалізованого лікарського засобу, якщо відповідні зміни не призводить до покращення фармацевтичної ефективності лікарському засобу тощо. Обґрунтовано поняття «захисту прав інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції на ринку лікарських засобів».
Виявлено основні проблеми (економічного, соціального та правового характеру), які виникають на ринку лікарських засобів та впливають на ефективність правового регулювання відносин у цій сфері, до яких належать: попит на лікарські засоби залежить від їх цінової політики; захищеність лікарських засобів патентами, які унеможливлюють випуск генериків; відсутність альтернативних генеричних копій в багатьох оригінальних лікарських засобів (в т.ч. орфанних); зростання цін на лікарські засоби через стабільну монополію провідних фармацевтичних компаній тощо.
Сформульовано поняття «ринку лікарських засобів».
Розглянуто особливості форм охорони лікарських засобів у системі права інтелектуальної власності через авторське право, патентне право та охорону прав на торговельні марки.
Визначено, що не можуть бути охарактеризовані як форми прояву недобросовісної конкуренції випуск генериків (раніше сплину патентного строку), надання примусових ліцензій на лікарські засоби, а також, ввезення лікарських засобів через паралельний імпорт.
Сформульовано висновок про можливі негативні наслідки повної заборони реклами лікарських засобів на телебаченні та радіо, а також в інших засобах масової інформації. Зокрема, відсутність на телебаченні реклами для наочної демонстрації упаковок, торговельних марок та назв лікарських засобів може збільшити випадки порушення прав інтелектуальної власності фармацевтичних виробників та розповсюдження недобросовісної конкуренції.
Обґрунтовано позицію щодо запровадження механізму захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки в адміністративному порядку «post-grant opposition» в Апеляційній палаті Національного органу інтелектуальної власності.
Аргументовано положення щодо розширення компетенції Вищого суду з питань інтелектуальної власності завдяки утворенню Судової палати з розгляду справ у сфері захисту прав інтелектуальної власності і економічної конкуренції.
Констатовано актуальність посиленого нагляду з боку державних органів за діяльністю учасників ринку лікарських засобів, які мають реагувати на прояви недобросовісного поширення інформації, що вводить в оману, містить хибні, неточні твердження, мінімізує ризики товару, перебільшує ефективність, містить бездоказове, необґрунтоване чи безпідставне порівняння одного товару з іншим.
Зазначено, що зі зміною законодавства у порівняльній рекламі лікарських засобів наразі дозволено використовувати торговельні марки без згоди власника, проте, на противагу законодавству США та ЄС, у законодавстві Україні не визначені обмеження використання торговельної марки конкурента, відсутні критерії порівняння, а також основні приписи, які мають бути наявні у порівняльній рекламі представлених товарів: застереження щодо побічних дій, алергічних реакцій тощо. Водночас, порівняльна реклама не може дискредитувати конкурента, містити неповну/ неточну/ неправдиву інформацію про лікарський засіб конкурента та інші твердження.
Запропоновано визначення поняття «корегуючої реклами лікарських засобів».
