Прохоренко А. М. Концепт інноваційних політичних технологій та особливості впровадження їх в Україні

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі вивчення сутності, варіацій і механізмів застосування нових політичних технологій, які вимагають готовності громадян до сприйняття сучасних методів впливу. Ступінь готовності громадянського суспільства до змін та інновацій в сфері політики визначає загальний показник інноваційного розвитку держави. Вибір теми дисертаційного дослідження був обумовлений тим, що у XXI столітті конкурентоспроможність держав безпосередньо залежить від «креативної» здатності до створення передового, раніше не існуючого, а нині затребуваного масовим споживачем продукту. Більш того, мова йде не тільки про впровадження нових технологій і нових виробництв, а й про досягнення фактично нових стандартів взаємодії політики, економіки та культури. Маркером впровадження різних інноваційних проектів в державі, багато в чому, є використання саме інноваційних політичних технологій. Особливу складність в питаннях застосування політичних технологій представляє вплив державної політики на можливість діалогу і взаємодії різних секторів суспільства - підприємництва, науки і самого державного апарату. Політичний аспект проблеми державних інновацій полягає в широті їх можливостей і, одночасно, в необхідності існування деяких обмежень. Державний апарат, як важливе джерело інноваційного руху, володіючи ресурсами і впливом, повинен бути обмежений в реалізації інноваційних проектів реальною потребою в них і готовністю до них електоральної більшості. При цьому, інновації в процесі глобалізаційного розвитку обмежуються не тільки державою, а й наднаціональними структурами, які накладають зобов'язання на дії самої держави. У дослідженні зазначено, що найбільш значуща в політичному житті інновація пов'язана з використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.