Дисертаційна робота присвячена проблемі гострого коронарного синдрому шляхом вивчення чинників ризику у такого контингенту хворих. Головною причиною захворюваності та смертності населення світу залишаються серцево-судинні захворювання, незважаючи на незначне стримання їхнього приросту в країнах високого економічного розвитку впродовж останнього десятиріччя. Основну частку при цьому складає ішемічна хвороба серця. Для гострого коронарного синдрому в хворих на поєднання артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу притаманні: вищий ризик розвитку тяжчого перебігу гострої серцевої недостатності за Killip (φ=+0,24) та небажаних кардіоваскулярних подій за шкалою GRACE (на 20,2 %); зростанням вмісту в крові креатиніну (на 9,9 %); кількості лейкоцитів, головним чином, за рахунок нейтрофілів (на 21,5 %); високі титри С-реактивного протеїну (на 15,8 %); низька фракція викиду лівого шлуночка (на 11,1 %); гірша якість життя (на 20,0 %). При цьому, спостерігали середньої сили прямий кореляційний зв'язок між фракцією викиду лівого шлуночка та вмістом креатиніну в плазмі крові (r=0,41), зворотний – між фракцією викиду лівого шлуночка та тривалістю комплексу QRS (rs=0,39; p<0,05). Встановлений середньої сили зв’язок між рівнем С-реактивного протеїну та кількістю лейкоцитів (r=0,43; p<0,05). Встановлено, що за умови мультисудинного пошкодження при гострому коронарному синдромі відбуваються найбільш значущі зміни структурно-функціонального стану міокарда, що характеризується збільшенням розмірів лівого передсердя, середніх значень КДО, КСО, КДР та КСР. Водночас, у таких хворих відмічена найнижча фракція викиду лівого шлуночка – (44,88±1,99) %. Відмічено асоціацію між вмістом С-реактивного протеїну (φ=+0,37), а також – рівнями NTproBNP (φ=+0,25) у крові хворих на гострий коронарний синдром із супутнім цукровим діабетом 2 типу та ймовірністю мультисудинного пошкодження. Головними прогностичними ознаками ризику ймовірності та проявів багатосудинного пошкодження в хворих на гострий коронарний синдром є: зростання віку (HR=1,027 (95 % CI, 1,011-1,051; p<0,001)) супутні артеріальна гіпертензія (HR=2,431 (95 % CI, 1,497-4,145; p<0,001)) чи цукровий діабет 2 типу (HR=2,756 (95 % CI, 1,568-4,287; p<0,001)), вміст у крові HbA1c (HR=5,451 (95% CI, 2,998-9,718; p<0,001)) чи NT-pro-BNP (HR=1,247 (95 % CI, 1,063-1,489; p=0,01)), а також – вищий бал за шкалою GRACE (HR=1,049 (95 % CI, 1,031-1,055; p<0,001)). Додаткове призначення до терапії, відповідної настановам, триметазидину (в дозі по 35 мг двічі на день упродовж, щонайменше, 28 днів) в хворих на гострий коронарний синдром обумовлює більш виразну редукцію больового синдрому та зменшення потреби в короткодіючих нітратах; потенціює зменшення рівнів у крові прандіальної глюкози за умови супутнього цукрового діабету (OR=0,134 (95% CI; 0,035-0,578)) чи його поєднання з артеріальною гіпертензією (OR=0,118 (95% CI; 0,027-0,541)); володіє протизапальними плейотропними ефектами (виразне зниження кількості лейкоцитів, за рахунок нейтрофілів, та рівня С-реактивного протеїну (OR=0,219 95 % CI; 0,108-0,448)); чинить адитивний ефект щодо зменшення рівнів в сироватці крові NT-pro-BNP; виразно покращує якість життя. Ключові слова: гострий коронарний синдром, чинники ризику, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, триметазидин. Галузь – медицина.
