Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Дисертація є першим у вітчизняній науці спеціальним комплексним дослідженням кримінального процесуального доказування, яке здійснюється захисником при обранні, зміні, скасуванні, продовженні слідчим суддею строків заходів забезпечення кримінального провадження на основі запропонованої справедливої, змагальної процедури, що відповідає праву підозрюваного мати час та можливості для підготовки свого захисту, передбаченого п. (3) b ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а також принципу розумності строків, визначеному в КПК України 2012 року. На підставі дослідження, здійсненого в дисертації, вперше запропоновано: загальну концепцію участі захисника в доказуванні на досудовій стадії, диференційовану та належно вдосконалену відповідно до мети збирання доказів; авторську концепцію доказування, що здійснюється захисником у зв’язку із застосуванням до підозрюваного заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею, що є складовою загальної концепції і відповідає Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року та принципам справедливості, змагальності та розумності строків кримінального провадження; розширити повноваження захисника з ініціювання застосування більшої кількості видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У дисертації визначені основні сучасні підходи до поняття кримінального процесуального доказування, представлено його універсальну дефініцію, яка є застосовною до усіх суб’єктів кримінального провадження. Надано загальну характеристику доказування, здійснюваного стороною захисту під час досудового розслідування. Констатовано штучність змагальності процедури доказування, на підставі чого запропоновано основні напрямки впровадження змагальності в діяльність сторони захисту, основним з яких визначено застосування правил «favor defensionis» до процедури збирання доказів захисником. Розглянуто статус матеріалів, що збираються стороною захисту на досудовому розслідуванні, та алгоритм формування доказів сторони захисту у досудовій стадії, на підставі чого зроблено висновок про збирання стороною захисту доказів «у чистому вигляді» на досудовому розслідуванні саме під час підготовки захисту, пов’язаного із обранням, зміною, скасуванням, продовженням строків заходів забезпечення кримінального провадження слідчим суддею. Запропоновано більш адаптовані до сучасного процесу доказування поняття доказів, класифікації доказів та процесуальних рішень. Виокремлено особливості доказування, що здійснюється під час вирішення питань про заходи забезпечення кримінального провадження слідчим суддею, головною з яких визначено спеціальну процедуру збирання доказів стороною захисту, яка має перспективу впровадження до КПК України у зв’язку із значною часовою обмеженістю процесів вирішення слідчим суддею питань про обрання, зміну, скасування, продовження строків заходів забезпечення кримінального провадження. Констатовано орієнтованість інституту заходів забезпечення кримінального провадження на задоволення потреб усіх учасників кримінального провадження, у зв’язку з чим необхідним визначено надання стороні захисту прав на ініціювання застосування більшої кількості видів заходів забезпечення кримінального провадження.
