Дисертація є одним з перших в Україні комплексних досліджень адміністративно-правових засад державного регулювання інституту адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень, в межах якого з використанням сучасних методів наукового пізнання, врахуванням здобутків юридичної науки окреслено адміністративно-правову концепцію реалізації механізму адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень, проаналізовано зарубіжний досвід регулювання адміністративної відповідальності публічних осіб та здійснення державного регулювання та моніторингу у цій сфері, а також сформульовано науково обґрунтовані висновки та науково-практичні рекомендації щодо вдосконалення інституту адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень.
У дисертації сформульовано авторське визначення поняття «публічно-правовий суб’єкт» як публічний орган або особа будь-якого рівня, що наділений(-а) владними або політичними повноваженнями або виконує (постійно чи тимчасово) публічно-владні або політичні функції, діє на підставах та у спосіб, визначені Конституцією України та законами України та має адміністративно-правовий статус. Таким чином, було узагальнено критерії визначення суб’єктів владних повноважень та сформульовано дефініцію, яка відображатиме основні завдання публічної служби України, а також відображатиме реальний стан нормативного регулювання адміністративної відповідальності за вчинення досліджуваними суб’єктами адміністративних правопорушень.
У дисертації автором запропоновано підхід, відповідно до якого відносини, що формуються в процесі притягнення публічно-правових суб’єктів до адміністративної відповідальності, складають інститут права в межах системи адміністративного права України, обґрунтовуючи таку гіпотезу специфічним статусом суб’єктів досліджуваних адміністративних правопорушень, що є підставою для реалізації особливої реакції держави на такі протиправні дії суб’єктів та підвищений інтерес в уникненні настання негативних наслідків. Інститут адміністративної відповідальності публічно-правових суб’єктів визначається у дослідженні як такий, що є правовою основою для реалізації закріпленого процесу застосування правомочним суб’єктом заходів примусового впливу, які виражаються у накладенні на публічно-правову особу адміністративного стягнення (стягнень) за вчинення нею адміністративного правопорушення, яке передбачене адміністративно-деліктним законодавством.
У дисертаційному дослідженні проаналізовано зв’язок адміністративної відповідальності суб’єктів владних повноважень з іншими видами відповідальності та було зроблено висновки про наступне:
- усі види відповідальності, суб’єктами яких можуть бути публічно-правові суб’єкти, об’єднує особливий порядок кваліфікації протиправних діянь, а також наявність підвищеного інтересу держави і суспільства в подальшому недопущенні вчинення правопорушень публічно-правовими суб’єктами, а отже, характер відповідальності таких суб’єктів є публічно-правовим;
- політична відповідальність публічно-правових суб’єктів є допоміжним інструментом формування їх правомірної поведінки та спрямована на додаткове забезпечення здійснення наданих повноважень такими суб’єктами, проте, здебільшого характеризується моральними санкціями, які в межах адміністративно-деліктних норм набувають вигляду таких санкцій, як «позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю»;
- конституційна відповідальність публічно-правових суб’єктів є основним вектором для вдосконалення інституту адміністративної відповідальності, так як положеннями Основного Закону передбачаються загальні засади відповідальності в державі, а окремими розділами визначається їх конституційно-правовий статус. Адміністративна відповідальність є інструментом реалізації засад конституційної відповідальності публічно-правових суб’єктів;
-
