Метою дисертаційного дослідження є визначення ролі тригерів в ЗМІ, як засобу соціально-політичної конфліктності. Об'єктом дослідження є вплив засобів масової інформації на соціально-політичну конфліктність. Предметом дослідження є формування та прояви тригерів в ЗМІ, як засобів соціально-політичної конфліктності.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена як сукупністю завдань, так і способами їх розв’язання. В межах здійсненого автором дослідження отримано результати, що мають наукове значення. Визначено, що в українській політичній науці вперше здійснено дослідження формування та прояв тригерів в ЗМІ, як засобів соціально-політичної конфліктності. Історіографія та джерельна база дослідження дають можливість актуалізувати даний напрямок дослідження та стверджувати, що в сучасному науковому процесі в рамках політичної науки відсутні дослідження, які направлені на розуміння, аналіз тригеру в ЗМІ, як засобу соціально-політичної конфліктності;
Представлено термін «політичний тригер» та охарактеризовано процес формування та політизації тригеру в ЗМІ. Політичний тригер є частиною дискурсу, він формується конкретними акторами в процесі побудови та сприйнятті текстів та конституює певну модель соціально-політичної реальності суспільної свідомості. Політичний тригер сприяє редукції значень елементів з метою перетворення їх в знаки, які характерні для відповідного дискурсу. Таке перетворення відбувається за допомогою встановлення оціночних зв'язків між елементом і ціннісно-політичною системою індивіда. Політичний тригер може мати форму негативно-оціночних суджень; форму пропозицій до органів влади; викликає індивідуальну або громадську реакцію та реакцію владних структур; виконує функцію аксіологічного модусу.
Запропоновано застосовування терміну «тригер-подія» та методу тригер-аналізу соціально-політичних змін, конфліктності суспільства. Обгрунтовано, що в процесі тригер-події в реальному світі відбувається створення дискурсу саме тоді, коли є інтерес до події з боку комунікативного медіа простору. Головна мета формується в рамках встановлення дискурсу щодо інтерпретації тригер-події інформаційного поля, причому посилення медіапростору в подальшому успішно конвертується у позамедійну громадську активність. У зв'язку з цим, особливу роль відіграє оперативне виділення великих дискурсів провідних інформаційних ресурсів в контексті актуальних тригер-подій національного значення. Метою є визначення їх інтерпретаційного поля щодо предмету формування смислових значень, які спотворюють сутність початкового інформаційного приводу та провокують на деструктивну соціально-політичну активність. Тригер-аналіз дає можливість спостерігати зміни різних соціально-політичних груп або події щодо політичних ідей, думок та рухів; аналізувати агітаційні та пропагандистські прийоми щодо ідеологічних тригер-подій.
Практичне значення одержаних результатів в тому, що висновки, ідеї роботи можна використовувати в різних сферах діяльності. Особливий інтерес робота представляє для політиків, політологів, політичних діячів, політичних технологів, журналістів, блогерів, маркетологів, рекламістів тощо. Саме в цих сферах діяльності найбільш доцільні результати роботи. Теоретичні викладки та практичні рекомендації будуть корисними в діяльності суб’єктів політичної діяльності різних рівнів, представників політичних партій, рухів та інш. Результати роботи важливі для розробки виборчих кампаній, регулювання політичного процесу, здійснення впливу на ті або інші політичні події.
Матеріали дисертації можна використовувати в навчальному процесі, при розробці курсів та спецкурсів з політичних технологій, з політичної психології, політичної реклами, теорії журналістики тощо.
