У дисертації досліджено концептуальні основи трансформації екологічного оподаткування як важливої складової бюджетного процесу в умовах євроінтеграції України, теоретико-методичні та інституційно-організаційні аспекти становлення та функціонування екологічного оподаткування в світовій, європейській та вітчизняній системі оподаткування, роль екологічного оподаткування у формуванні дохідної частини Державного та місцевих бюджетів для подальшого фінансування видатків, пов’язаних із охороною природного навколишнього середовища. Поглиблено трактування сутності екологічного оподаткування, що у вітчизняній практиці здебільшого ототожнюється із податком за забруднення, який розширено до «системи екологічного оподаткування», що, на відміну від існуючих підходів, включає в себе власне екологічний податок в існуючому розумінні, податки на енергію, транспорт, ресурсні платежі. Це дозволить збільшити обсяги бюджетних коштів потенційно доступних для фінансування природоохоронних заходів на різних рівнях бюджетної системи України.
Розширено перелік функцій системи екологічного оподаткування шляхом включення до їх переліку таких як: 1) інноваційної, що забезпечує сприяння залученню нових технології, оновленню виробничих потужностей, що стимулює науково-технічний прогрес та підвищує ефективність екологічного оподаткування; 2) інвестиційної, яка полягає в реінвестуванні коштів, акумульованих державою через екологічне оподаткування, через механізм «зеленого» кредитування та «зелені» облігації для залучення коштів суб’єктами господарювання з метою фінансування науково-дослідницької діяльності та впровадження отриманих інновацій у захист навколишнього середовища; 3) інституційної, яка полягає в формуванні організаційно-правового середовища, що забезпечує функціонування екологічного оподаткування, оскільки для виконання екологічним оподаткування покладених на нього функцій виникає потреба у спеціалізованих інституціях, які обслуговуватимуть кожну зі складових бюджетного механізму його функціонування, зокрема в частині формування законодавчої бази, яка регулює справляння екологічного податку, розподілу між бюджетами різного рівня та фондами та використання акумульованих коштів за цільовим призначенням (традиційних для вітчизняної практики видатків на охорону природного навколишнього середовища та використання нових для вітчизняної економіки інструментів – «зеленого» кредитування та «зелених» облігацій).
Удосконалено поняття бюджетного механізму функціонування екологічного оподаткування, де виокремлено механізм справляння екологічного податку, механізм розподілу екологічного податку між бюджетами різних рівнів та механізм фінансування природоохоронних заходів. Це дозволить підвищити ефективність використання екологічних коштів в Україні на різних бюджетних рівнях, насамперед на рівні бюджетів територіальних громад, оскільки їх населення буде набагато краще контролювати їх формування та використання, ніж державні екологічні структури, до ефективності діяльності яких в Україні є дуже багато претензій.
Проведено аналіз бюджетного механізму функціонування екологічного оподаткування в Україні з метою виявлення проблем та загроз, що знижують його ефективність з урахуванням нормативно-правової бази, що регулює функціонування кожної зі складових. Вказано на необхідність врахування нових екологічних загроз для українських підприємств-експортерів до ЄС в рамках Зеленого європейського курсу, що може негативно вплинути на їх прибутковість та, відповідно, на сплату податків до бюджетів різного рівня. Насамперед це стосується металургійних підприємств, підприємств з виробництва алюмінію та цементу тощо. З часом під нові екологічні обмеження ЄС попадуть виробники й багатьох видів сільськогосподарської продукції, що експортується до країн Європейського Союзу, до яких вони поки абсолютно не готові. Водночас, Українська держава не змушує їх до негайної екологічної перебудови своїх виробництв, що в перспективі призведе до зупинки їх експорту до ЄС та до значних втрат для нашого бюджету.
Відставання з удосконаленням екологічного оподаткування не тільки породжує проблеми з наповненням бюджетів різного рівня у нашій країні, а й ставить під питання майбутній вступ України до Європейського Союзу, тож набуття особливостей екологічного оподаткування притаманних країнам-учасникам ЄС для України є обумовленою необхідністю як для вирішення проблем екологічно-економічного спрямування в межах країни, так і для визнання на міжнародній арені як країни, яка виконує приписи Паризької кліматичної угоди. А це дозволить Україні претендувати на отримання «зелених» інвестицій з міжнародних екологічних фондів. Водночас, керівництву нашої країни важливо не допускати неефективного використання подібних коштів, як це відбулося з японськими коштами, виділених нашій країні в рамках використання вуглецевих квот відповідно до вимог Кіотського протоколу.
