Григоренко В. Р. Морфологічні критерії діагностики та прогнозу серозного раку яєчників

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100591

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

17-01-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.609.042

Харківська медична академія післядипломної освіти

Анотація

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностичних критеріїв виникнення серозних карцином низького ступеню злоякісності (LGSC) у жінок з серозними граничними пухлинами яєчників (СГПЯ) в анамнезі, а також діагностичних критеріїв прогнозування виникнення рецидивів серозних карцином яєчників високого (HGSC) та низького (LGSC) ступенів злоякісності на підставі комплексного вивчення клінічних особливостей перебігу пухлин, морфологічних та імуногістохімічних особливостей. Матеріал нараховував 200 досліджуваних пухлин різного ступеню злоякісності. Групи дослідження представлені 50 випадками СГПЯ, серед яких у 12 випадках протягом наступних 5 років була діагностована LGSC; 43 випадками LGSC, з яких у 13 випадках було діагностовано рецидив протягом наступних 24 місяців та 107 випадками HGSС, з яких у 81 випадку протягом наступних 24 місяців діагностовано рецидив. Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження проводилося з використанням 20 маркерів: для оцінки епітеліально-мезенхімальної трансформації (ЕМТ) використовувалися маркери СК7 та СК20, Е-кадгерин – маркер адгезії між епітеліоцитами та Vimentin – проміжний філамент клітин мезенхімального походження, Кі-67 – для оцінки проліферативної активності, TGF-β - для оцінки інвазивної спроможжності пухлини, VEGF – для оцінки васкуляризації, маркери ER та PR – для оцінки гормонального статусу пухлини, р53 – для оцінки проапоптотичної активності та bcl-2 для оцінки антиапоптотичної активності, маркери стовбурових пухлинних клітин яєчників (СПКЯ) СD133, CD117, CD44 та Sox2, а також маркери імуноклітинної інфільтрації CD3, CD4, CD8, CD68 та CD20. Аналіз вікових особливостей досліджуваних груп пухлин показав, для групи СГПЯ середній вік пацієнток без виникнення LGSC становив 42,18±0,63 років, а у пацієнток з подальшим виникненням LGSC 40,42±1,18 років, при цьому для виникнення LGSC у жінок з СГПЯ в анамнезі характерний вік ≤45 років (р=0,001). У групі LGSC для пухлин, що не рецидивували, середній вік пацієнток склав 42,08±2,43 років, а для рецидивуючих пухлин 42,97±0,81, дві підгрупи не відрізнялися між собою за віковим показником (р=0,95). У групі НGSC всі пухлини були зафіксовані у хворих віком ≥56 років, у групі злоякісних новоутворень (ЗН) без рецидивів середній вік пацієнток склав 63,4±0,93 років, а у групі рецидивуючих карцином 63,30±0,24 років ,при цьому не виявлено тенденції до зростання віку у групі рецидивуючих HGSC (p=0,63). Був проведений аналіз розташування пухлин яєчників, у ході якого було встановлено, що 41 (82%) новоутворення із групи СГПЯ розташовувалась монолатерально та 9 (18%) білатерально. У групі LGSC переважна більшість ЗН була діагностована білатерально (33/43 випадків) та 10 пухлин знайдені були в 1 яєчнику. З одного боку у групі HGSC знаходилося лише 5/107 пухлин, а 102/107 пухлин були двосторонніми. Дослідження пухлин за локалізацією та наявністю рецидива не показало статистично значимих результатів ані у групі СГПЯ (р=1), ані у LGSC (р=0,6), ані у HGSC (p=0,16). Наступним дослідженим клінічним фактором став діаметр пухлини. У групі СГПЯ без подальшого виникнення LGSC діаметр у середньому склав 6,78±0,5 см, а у групі з послідуючим виникненням LGSC 10,16±0,58 см, мала місце тенденція до асоціації появи рецидиву з діаметром пухлин ≥10 см (р<0,001). У групі LGSC діаметр нерецидивуючих пухлин склав 5,48±0,34 см, а для пухлин з рецидивами медіана діаметру дорівнювала 10,78±0,51 см, також була характерною тенденція до виникнення рецидивів у пухлинах ≥10 см (р<0,001). У всіх досліджених НGSC середній діаметр пухлини склав 11,42±0,24 см та не впливав на можливість розвитку рецидиву (р=0,06). Всі пухлини були розподілені відносно стадіювання карцином яєчників за FIGO. У групі СГПЯ на І стадії діагностовано 29 (58%) випадків, а на другій 21 (42%) випадок, при цьому для СГПЯ з подальшим розвитком LGSC характерна II стадія за FIGO. У групі LGSC 6 (13,95%) пухлин були діагностовані на І стадії, 21 (48,84%) пухлина на ІІ стадії, 14 (32,56%) пухлин на ІІІ стадії та 2 (4,65%) спостереження були віднесені до IV стадії захворювання за FIGO. Для рецидивуючих LGSC характерною виявилася ІІІ-ІV стадії хвороби (р <0,001). У групі НGSC взагалі не було зафіксовано І стадію захворювання, невелика кількість спостережень 12,15% (13/107) зафіксована на ІІ стадії та абсолютна більшість пухлин діагностована на ІІІ стадії хвороби – 64,49% (69/107) з меншою кількістю випадків IV стадії 23,36%(25/107). Для НGSC, що рецидивують, як і для LGSC, також характерна III-IV стадії захворювання (р=0,0006).

Файли

Схожі дисертації

0824U001338

Бондарєва Олена Олександрівна

Клініко-патогенетичні особливості перебігу гострого коронарного синдрому на тлі цукрового діабету 2 типу: оптимізація прогнозмодифікуючої терапії.

0824U001324

Максименко Ярослав Романович

Оптимізація консервативного лікування хворих на хронічний риносинусит з назальним поліпозом і наявністю показів до хірургічного лікування.

0824U001331

Волинський Денис Андрійович Андрійович

Особливості клінічного перебігу та лікування хворих на стабільну ішемічну хворобу серця після перенесеного інфаркту міокарда із супутньою артеріальною гіпертензією.

0824U001293

Орлова Ольга Вячеславівна

Непсихотичні психічні розлади у осіб, які доглядають за пацієнтами з деменцією

0824U001291

Вовк Орест Ярославович

Медико-соціальне обґрунтування функціонально-організаційної моделі раннього виявлення та профілактики візуальних форм злоякісних пухлин: рак шийки матки та рак молочної залози