Дисертаційне дослідження присвячено обгрунтуванню стратегії лікування хворих із гострим холециститом, що ускладнений перитонітом (ГДХУП) та ролі використання лапароскопічних втручань у цієї категорії хворих хірургічних стаціонарів на підставі вивчення результатів лікування, в різні строки розвитку захворювання, із урахуванням результатів обстеження згідно протоколів надання допомоги, розподілу хворих згідно шкал ризиків з боку вікових змін організму, супутньої патології, із застосуванням різних хірурургічних методик, та залученням основних положень «Програми прискореної післяопераційної реабілітації».
Розроблено та впроваджено до- та інтраопераційний клініко-інструментальний діагностичний алгоритм та алгоритм хірургічного лікування у хворих з ГДХУП, які дозволяють на основі результатів до- та інтраопераційної діагностики обрати оптимальний метод хірургічного втручання та оптимізувати перелік показань та протипоказань для кожного типу хірургічного втручання, що дає змогу збільшити виконання лапароскопічних втручань при цьому виді патології за рахунок використання лапароліфтингової холецистектомії (ЛЛХЕ) на 12,5%. При деструктивному холециститі, що ускладнений локальним та розповсюдженим серозним та гнійним перитонітом з захопленням однієї або 2-3 анатомічних областей живота показана лапароскопічна холецистектомія з санацією та адекватним дренуванням черевної порожнини - 37 (56,9%) наших хворих із групи ЛХЕ та дренуванням черевної порожнини. При ГДХУП, у хворих з важкою серцево-судиною та дихальною патологіями (ASA IV) показано виконання безгазової ліфтингової лапароскопічної холецистектомії - 8 (38,1 %), наших хворих із групи ЛЛХЕ та дренуванням черевної порожнини. У хворих деструктивним холециститом, що ускладнений загальним фібринозно-гнійним перитонітом показано відкрите оперативне втручання. У хворих деструктивним холециститом, що ускладнений розповсюдженим фібринозно-гнійним перитонітом показано відкрите оперативне втручання – 5 (11,9%) наших хворих із групи ТХЕ та дренуванням черевної порожнини.
Застосування розробленого методу лапароліфтингової холецистектомії виявило зменшення інтра- та післяопераційних ускладнень в порівнянні з групою лапароскопічних холецистектомій на 7,6%. Застосування алгоритмів та оновлення підходів мінімізує інтра- та післяопераційні ускладнення за рахунок міні-інвазівного характеру операцій та відсутності використання карбоксіперепоніуму у хворих на ГДХУП – ЛЛХЕ 4,8%, у порівнянні із ТХЕ (23,9%). Лапароскопічні методи сприяють зниженню больових відчуттів, особливо при використанні ЛЛХЕ (9,5%) в першу добу, у порівнянні із ТХЕ (92,5), на другу добу навіть у порівнянні із ЛХЕ на 56,6%
Використання ERAS (FTS) протоколу зменшує кількість діб перебування у всіх групах спостереження на 1 добу, враховуючи важкість стану цієї патології.
