Свистун І. Ю. Громадські об’єднання як чинник демократизації українського суспільства

Об’єкт – проблемне поле демократизації. Мета – виявлення функціонального потенціалу та ролі громадських об’єднань як чинника демократизації українського суспільства. Методи – компаративістський, статистичний, системний. Теоретичні і практичні результати – аналіз ефективних шляхів демократичного транзиту в Україні. Новизна – уперше запропоновано авторський варіант стратегії дослідження громадських об’єднань в межах комунікативної парадигми Ю. Ґабермаса; сформовано робочі моделі політичних практик, які відтворюють основні напрями та специфіку функціонування громадських об’єднань; уточнено зміст проблемного поля процесу демократизації та особливості структури та внутрішньої організації громадських об’єднань; уточнено положення щодо особливостей зв’язку процесу демократизації, становлення громадянського суспільства в Україні та рівня функціонування соціального капіталу; одержали подальший розвиток підходи до класифікації сучасних громадських об’єднань в українському суспільстві, а також з’ясування особливостей розвитку процесу демократизації в Україні у двох просторах (реальному та віртуальному). Ступінь упровадження – розробка конкретних рекомендацій щодо забезпечення процесу демократизації в Україні. Сфера використання – владні структури; політичні партії; аналітична та навчальна діяльність.