Ретроспективне дослідження автопсійного матеріалу на базі Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівського обласного патологоанатомічного бюро» (КЗ ЛОР «ЛОПАБ») 9759 автопсій за період 2010-2019 років, із яких виокремили 1092 випадки з гострим порушенням мозкового кровообігу.
Проспективне дослідження включало проведення дослідження 71 автопсійний випадок.
Випадки були розподілені на три групи залежно від типу інсульту. До першої групи дослідження увійшли 25 випадків (32,21%) автопсій із ішемічним інсультом (ІшІ). Другу групу дослідження склали 28 випадків (39,43%) автопсій із геморагічним інсультом (ГІ). У третій групі – 18 випадках (25,35%) діагностовано ішемічний інфаркт із геморагічною трансформацією (ІшІ з ГТ).
У всіх випадках із метою визначення типу та періоду інсульту проведено гістологічне дослідження.
Для поглибленого дослідження хронічних змін нейронів було проведено морфометричне дослідження. Зроблено 118 знімків гістологічних препаратів перифокальної зони головного мозку забарвлених гематоксиліном та еозином.
У 21 випадку проведено імуногістохімічне дослідження (ІГХД), із використанням маркеру GFAP, маркеру CD34 (попередника стовбурових ендотеліальних клітин та поліклонального антитіла τ-білок.
За результатами ретроспективного дослідження автопсійного матеріалу нам вдалося встановити переважання чоловіків у структурі смертності. Визначили, що вік чоловіків, які померли від інсульту був істотно нижчим (медіана середнього віку 64 р.) ніж вік жінок (медіана середнього віку 76 р.). Виявлена тенденція «омолодження» інсульту протягом оцінюваного періоду 2010-2019 років за рахунок чоловіків (p=0,03).
При ІшІ переважало поєднання в одному випадку гострих змін нейронів у вигляді коагуляційного та колікваційного некрозу порівняно з 1-м періодом (p1-2<0,05; p1-3<0,05), також встановили зростання частоти виявлення нейронів із хронічними змінами з періодом захворювання (p1-3<0,05), вогнищ випадінь нейронів та corpora amilacea (СоАм). Реактивний астрогліоз та ангіогенез зростали, і в поєднанні з активованою мікроглією формували постінфарктний гліальний рубець. Запальний інфільтрат утворений нейтрофілами в 1-му періоді з істотною різницею зменшувався у 2-му та 3-му періоді (р2-3<0,05; р1-3<0,05) і змінювався на лімфомакрофагальний інфільтрат.
На основі проведеного дослідження висунуто припущення, що пацієнти із ІшІ, у яких були більш виражені хронічні зміни головного мозку краще переживали 1-й період захворювання.
При ГІ, в перифокальній зоні головного мозку було встановлено переважання коагуляційного некрозу нейронів у всіх періодах. Виявлено зростання частоти виявлення нейронів із хронічними змінами у 2-му та 3-му періоді (р1-2<0,05; р1-3<0,05). Встановлено появу реактивного астрогліозу та раннього ангіогенезу в 1-му періоді і зростання частоти його виявлення в 2-му та 3-му періодах ГІ. Доведено, що реактивне запалення асоціювалось із наявністю нейтрофілів у 1-му періоді, а у 2-му та 3-му з лімфоцитами та макрофагами. Виявлено, що запальні клітини в комплексі з реактивним астрогліозом та неоангіогенезом формували гліомезодермальну капсулу і відмежовували гематому від перифокальної зони головного мозку.
При ішемічному інсульті з геморагічною трансформацією (ІшІ з ГТ) виявляли в одному випадку нейрони з коагуляційним некрозом, в другому – з колікваційним некрозом, а в третьому – поєднання обох варіантів гострого пошкодження нейронів. Встановлено наявність у значній частині випадків нейронів із хронічними змінами, corpora amilacea, істотне зростання вогнищ гліозу (p<0,05). Доведено, що в результаті ішемії/реперфузії в перифокальній тканині головного мозку розвивалось реактивне запалення з наявністю нейтрофілів із переважанням у 1-му періоді (р1-3<0,05) та лімфоцитів і макрофагів впродовж усіх періодів ІшІ з ГТ.
Встановлено, що при ІшІ в перифокальній зоні головного мозку при порівнянні з іншими типами інсультів зростала кількість випадків із наявністю нейронів із колікваційним некрозом із динамікою захворювання (91,67%; p<0,05). У динаміці захворювання доведено зростання частоти виявлення нейронів із хронічним змінами при всіх типах інсульту (коефіцієнт регресії β 0,4732; р<0,0001). Доведено істотне переважання ділянок із значною втратою нейронів (p=0,003) та corpora amilacea (85,72%; р=0,024) у групі ІшІ з ГТ.
Встановлено найбільш активні процеси загоєння з наявністю гемістоцитів у 1-му періоді та найбільш активний ангіогенез у групі ІшІ. Відзначено пряму залежність вираженості регенерації з періодом захворювання (p<0,001) для всіх груп дослідження.
Отримані дані дозволили встановити, що ранні процеси репарації та ангіогенезу в перифокальній тканині головного мозку розпочинались в 1-му періоді інсульту. GFAP+ клітини розташовувались у крайовій зоні навколо ядра некрозу/гематоми і в динаміці інсульту поширення GFAP+ астроцитів зроста
