Штейнгауз Д. О. Фінансово-кредитні інструменти забезпечення ефективного функціонування ринку житлової нерухомості в Україні

У дисертації поглиблено теоретико-методологічні засади і розроблено практичні рекомендації з розвитку фінансово-кредитних інструментів забезпечення ефективного функціонування ринку житлової нерухомості в Україні. Роботу присвячено аналізу сутності і ролі ринку житлової нерухомості у фінансово-інвестиційних процесах, удосконаленню класифікації фінансово-кредитних інструментів забезпечення ефективного його функціонування. Систематизація наукових підходів до визначення дефініцій «нерухомість», «ринок житлової нерухомості» та «фінансово-кредитні інструменти забезпечення ефективного функціонування ринку житлової нерухомості» дозволила їх уточнити та відобразити специфіку з точки зору управління фінансовими потоками. Ідентифікація особливостей житлової нерухомості з урахуванням її дуальної сутності як реального і фінансового активів створила методологічну основу для забезпечення ефективного функціонування ринку житлової нерухомості за допомогою формування комплексу фінансово-кредитних інструментів. Запропонована у роботі комплексна класифікація фінансово-кредитних інструментів ринку житлової нерухомості дозволяє підвищити ефективність його функціонування за рахунок обґрунтованого вибору фінансово-кредитних інструментів з урахуванням їх приналежності до певних типів, форм і видів за різними ознаками і взаємозв’язків між ними. У дисертації розвинуті наукові підходи до оцінювання привабливості інвестицій у житлову нерухомість в частині ідентифікації і систематизації явних і неявних складових формування доходів і витрат інвестора для різних способів використання житлової нерухомості. Удосконалені науково-методичні підходи до оцінювання ефективності фінансово-кредитних інструментів на ринку житлової нерухомості ґрунтуються на послідовному виконанні шести етапів і дозволять виявити ефект від застосування різних фінансово-кредитних інструментів, враховуючи не лише особливості формування вартісної складової процесу фінансування операцій з житлом, а й очікувані доходи при різних альтернативах щодо фінансових мотивів інвесторів. У роботі встановлено, що механізми функціонування ринку житлової нерухомості мають бути орієнтовані на задоволення житлових потреб територіальних громад. Сформовано цілісну систему функцій фінансово-кредитних інструментів забезпечення ефективного функціонування ринку житлової нерухомості в частині встановлення їх зв’язку з функціями відповідного ринку. Обґрунтовано причини зниження рівня доступності житла, виокремлено основні тенденції розвитку ринку житлової нерухомості та визначено чинники, що гальмують розвиток сучасного ринку нерухомості в Україні. Запропонована концепція розвитку фінансово-кредитних інструментів функціонування ринку житлової нерухомості ґрунтується на врахуванні впливу об’єктивних та суб’єктивних характеристик системи фінансування інвестицій у житлову нерухомість на формування вимог і напрямів розвитку фінансово-кредитних інструментів ринку житлової нерухомості. Встановлено, що розвиток фінансово-кредитних інструментів підвищення ефективності функціонування ринку житлової нерухомості має бути орієнтований на: 1) розвиток іпотечного кредитування та створення умов для розвитку довгострокового іпотечного житлового кредитування населення; 2) покращення взаємодії первинного і вторинного іпотечного ринків; 3) збереження механізму фінансування житлового будівництва за рахунок індивідуальних та інституційних інвесторів; 4) розвиток кредитування забудовників житлової нерухомості, засноване на ринкових принципах; 5) формування дієвої системи державної підтримки придбання житла населенням. Обґрунтовано, що ефективність ринку житлової нерухомості є інтегральною характеристикою ефективності взаємодії всіх суб’єктів цього ринку. Ефективність функціонування ринку житлової нерухомості слід визначати як Парето-оптимальне співвідношення ефекту від використання фінансово-кредитних інструментів учасниками ринку до витрат на здійснення заходів із створення та застосування фінансових схем і моделей організації обігу житлової нерухомості на відповідному ринку, що викликали цей ефект. Оцінювання ефективності використання різних фінансово-кредитних інструментів має поєднувати врахування стану задоволення економічних інтересів всіх учасників ринку та сприяння загальноекономічному зростанню.