Дисертація є монографічним дослідженням, у якому комплексно, з урахуванням сучасних методів пізнання, здобутків вітчизняної та зарубіжної правничої науки, а також чинного законодавства України, зарубіжних країн, розкрито поняття та надано характеристику закону – джерелу кримінального процесуального права.
В роботі проаналізовано стан наукової розробленості джерельної бази вітчизняного кримінального процесуального законодавства і констатовано, що комплексним розробленням цей напрям дослідження не вирізняється. Проведене вивчення наукових доробків засвідчує: відсутність осучаснених комплексних монографічних праць, присвячених закону як джерелу кримінального процесуального права; галузевий вплив на кримінальне процесуальне законодавство інших кримінальних процесуальних категорій і понять (правовідносин, структури і системи процесу, предмета і метода правового регулювання) та неоднозначність оперування деякими терміносистемами; наявність міждисциплінарного характеру значної кількості понять, категорій та інститутів у сфері джерел права; обрання об’єктом вивчення міжнародних договорів, судових прецедентів, чинність кримінально-процесуального закону, дефекти кримінального процесуального законодавства і прогалини кримінального процесуального права, еволюцію кримінального процесуального закону, понятійний апарат кримінального процесуального права, аналогію кримінального процесуального закону та інші суміжні категорії і явища – до оновлення КПК України (2012 р.).
Визнання кримінального процесуального закону єдиним джерелом кримінального процесуального права видається автору хибним, зважаючи на змістовне наповнення терміну «кримінальне процесуальне законодавство». Системність і ієрархія кримінального процесуального законодавства визначають місце закону серед джерел кримінального процесуального права. Під кримінальним процесуальним законом пропонується розуміти кодифікований законодавчий акт, який регламентує порядок здійснення кримінального провадження, досягнення його завдань. У зв’язку з цим, стаття 1 КПК України, на переконання автора, потребує уточнення.
Дослідження еволюції законодавчого забезпечення кримінального процесу в Україні дозволило з’ясувати, що перші законодавчі акти у сфері кримінального провадження мали комплексний, міжгалузевий, матеріально-процесуальний характер і риси кодифікованості, вирізнялись не складною, зокрема, одно -, двохелементною структурою (статті (артикули), об’єднані розділами/главами), наявністю певної систематизованості перших процесуальних інститутів, закріпленням основних засад судочинства. Більшості пам’яток права, незважаючи на різну назву (звід, статут, універсал, грамота, тощо), можна надати статус кодексу.
