Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності антимікобактеріальної терапії (АМБТ) у дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз (ТБ) шляхом вивчення динаміки імунологічних змін та активності специфічного процесу з розробкою додаткового лікування, спрямованого на корекцію імунологічних змін та зниження активності специфічного процесу.
Для вивчення ефективності застосування імунокоригуючої терапії у комплексному лікуванні, спрямованої на корекцію змін імунологічної реактивності організму, проводилось проспективне дослідження клінічних, лабораторних (імунологічні, біохімічні) та рентгенологічних особливостей специфічного процесу у 79 дітей з новими випадками захворювання на ТБ.
Дослідження складалося із 3-х фрагментів. Перший фрагмент дослідження проводився для: вивчення у дітей з новими випадками захворювання на ТБ характеру імунологічної реактивності організму за показниками цитокінового профілю (IL-2, IL-6, IL-4, IL-10) і рівнями імуноглобулінів (Ig Е, А, М, G); вивчення активності специфічного процесу за даними показника неоптерину; визначення найбільш інформативних діагностичних і прогностичних показників імунологічних змін. Для досягнення цієї мети було сформовано 2 групи дослідження: основну групу спостереження склали 28 дітей з новими випадками захворювання на ТБ, у групу порівняння увійшли 30 практично здорових дітей. За віком та статтю групи були співставленні.
Другий фрагмент дослідження присвячено вивченню в процесі АМБТ (на початку АМБТ, по завершенню ІФ АМБТ та по завершенню ПФ АМБТ) у дітей основної групи спостереження (28 дітей з новими випадками захворювання на ТБ) імунологічних змін за показниками цитокінового профілю (IL-2, IL-6, IL-4, IL-10) і рівнями імуноглобулінів (Ig Е, А, М, G), та моніторингу активності специфічного процесу за даними показника неоптерину.
Третій фрагмент дослідження проводився для вивчення у дітей з новими випадками захворювання на ТБ впливу та ефективності застосування імунокоригуючої терапії у комплексному лікуванні. Показники імунологічної реактивності організму на тлі імунокорекції у комплексному лікуванні вивчалися на початку АМБТ та по завершенню ПФ АМБТ. Для цього у дослідження було включено 51 дитину з новими випадками захворювання на ТБ з імунологічними змінами, яких було розподілено на 2 групи: 26 хворих дітей, які у комплексному лікуванні на тлі АМБТ отримувати імуномодулятор азоксимеру бромід (основна група) та 25 хворих дітей, які отримувати лише АМБТ (контрольна група). Групи були ідентичні між собою віком, статтю, за призначеними режимами АМБТ та тяжкістю специфічного процесу.
У дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз на початку лікування особливостями характеру імунологічної реактивності організму та активності специфічного процесу є виражений дисбаланс про- та протизапальних цитокінів у бік прозапальних цитокінів з переважанням та високою активністю Тh1-типу клітинної відповіді імунітету, що проявляється достовірним підвищенням вмісту IL-2 у 3,8 рази, зниженням вмісту IL-4 у 3,1 рази та IL-6 у 13,2 рази, підвищенням коефіцієнту IL-2/IL-10 у 8 разів, зростанням рівнів Ig Е у 1,5 рази, Ig А у 1,3 рази, Ig G у 1,2 рази та неоптерину у 2,2 рази. Виразність місцевої реакції на щеплення вакциною БЦЖ прямо пов’язана з рівнями у сироватці крові IL-2 (r=0,402; р<0,05) та Ig Е (r=0,670; р<0,001).
По завершенню основного курсу антимікобактеріальної терапії у дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз зберігається виражений дисбаланс про- та протизапальних цитокінів у бік прозапальних цитокінів з переважанням та високою активністю Тh1-типу клітинної відповіді імунітету, що проявляється достовірно високими показниками рівню IL-2 (у 3,4 рази вищий показника здорових осіб), коефіцієнту ІL-2/IL-10 (зростання у 13 разів), Ig А (залишається вищим у 1,5 рази), Ig G має тенденцію до до підвищення у 1,2 рази, у 71,4 % випадків підвищення у 1,9 рази рівню неоптерину.
Доповнено наукові дані стосовно особливостей характеру імунологічної реактивності організму та активності специфічного процесу у дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз на початку лікування та по завершенню основного курсу антимікобактеріальної терапії. Встановлено найбільш інформативні діагностичні та прогностичні показники імунологічних змін та активності специфічного процесу у дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз. Обґрунтована доцільність застосування імуномодулятора азоксимеру броміду у комплексному лікуванні дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз.
Обґрунтована доцільність застосування імуномодулятора азоксимеру броміду у комплексному лікуванні дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз, що дозволяє підвищити ефективність лікування дітей з новими випадками захворювання на туберкульоз.
