Ель Сафі Б. М. Конфлікт на Близькому Сході: політико- культурний та безпековий виміри

Об’єкт – конфлікт на Близькому Сході. Мета – комплексний аналіз міжнародного конфлікту на Близькому Сході у контексті його політико-культурного та безпекового виміру. Методи – конфліктологічний, історико-генетичний, дескриптивний, статистичний, системний. Теоретичні і практичні результати – аналіз специфічних характеристик і детермінантів регіонального конфлікту на Близькому Сході. Новизна – уперше запропоновано авторську робочу модель аналізу конфлікту на Близькому Сході на сучасному етапі; доведено, що конфлікт може набувати окремих рис «холодної війни»; аргументовано, що у короткостроковій та середньостроковій перспективах рівень напруженості конфлікту на Близькому Сході не буде знижено; уточнено що конфлікт за регіональне лідерство на Близькому Сході набув реальної форми після революцій «арабської весни»; уявлення про те, що витоки конфлікту мають складне ідеологічне підґрунтя; одержали подальший розвиток ідеї та аргументи, що спільний контур міжнародного конфлікту на Близькому Сході формується за рахунок низки конфліктів між окремими країнами регіону; а також твердження про те, що умови конкуренції серед ісламських блоків все частіше визначаються їхніми стратегічними і доктринальними позиціями помноженими на стан комплексної потужності (потенціалу) кожної держави. Ступінь упровадження – розробка рекомендацій щодо аналізу розвитку конфлікту на Близькому Сході. Сфера використання – владні структури; політичні партії; аналітична та навчальна діяльність.