Овчарук В.В. Оцінка впливу сидератів і відходів рослинництва на
агроекологічний стан грунту та якість продукції в умовах Лісостепу
правобережного. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі
спеціальності 201 – Агрономія. Вінницький національний аграрний
університет, Вінниця. 2022.
Дисертаційна робота присвячена вивченню доцільності застосування
падалишніх сидератів на показники агроекологічного стану грунту,
урожайності, якості та екологічної безпечності продукції культур сучасної
інтенсивної сівозміни; розрахунку обсягів надходження відходів рослинництва
у грунт за умови її повного повернення та балансу поживних речовин у грунті.
Досліджено особливості росту і розвитку падалишніх сидератів і
наступних культур у сівозміні, їх урожайності; якість та екологічну безпечність
зерна кукурудзи та насіння соняшнику, як наступних культур після сидератів,
показники родючості та забруднення важкими металами; розрахованого обсяги
виносу поживних речовин з грунту на вирощування основних
сільськогосподарських культур інтенсивної сівозміни та їх повернення з
відходами рослинництва. Встановлено та розраховано кореляційно-регресійні
залежності між досліджуваними чинниками.
У дисертаційній роботі представлено вирішення важливої наукової
проблеми – підвищення врожайності, якості та екологічної безпечності
продукції сільськогосподарських культур, поліпшення показників
агроекологічного стану грунту за рахунок використання падалишніх сидератів,
що істотно здешевлює одержану продукцію та вирощування таких сидератів.
Обгрунтовано доцільність застосування сидератів в умовах інтенсивного
землеробства Лісостепу правобережного. Проаналізовано використання
відходів рослинництва в умовах інтенсивного землеробства. Проаналізовано
природні умови Лісостепу правобережного та умови проведення досліджень і
агротехніку на дослідному полі.
Забезпечення сприятливих агротехнічних умов для росту падалишніх
сидератів пшениці озимої, ячменю ярого, гороху та ріпаку озимого може
забезпечити ними впродовж 63-91 доби їх вегетації біологічної маси 23,1-33,0
т/га за висоти 22-64 см. Найдовший вегетаційний період для формування
сидератів має ріпак озимий близько 91 доби. Це визначається його раннім
збиранням – середина липня, найкоротшим серед інших культур терміном від
збирання культури до появи сходів його близько 18 діб. Найкоротший термін
вегетації падалишніх сидератів характерний для ячменю близько 60 діб. Це
пояснюється його пізнім збиранням – перша декада серпня, тривалим періодом
появи сходів від збирання урожаю близько 23 діб та біологічними
особливостями тривалого періоду яровизації, що не дозволяє швидко пройти
фазу кущення.
Встановлено, що біологічна маса падалишніх сидератів, зароблена у
грунт сприяє підвищенню вмісту гумусу на 0,11-0,14%, азоту
лужногідролізованого – на 1,7-7,1%, калію обмінного – на 27,4-32,2%.
Ключові слова: сидерати, агроекологічний стан грунту, кукурудза,
соняшник, урожайність, якість, екологічна безпечність, побічна продукція,
поживні речовини, баланс.
