Козаченко С. В. Правове регулювання трудових відносин в аграрному секторі України.

У дисертації розглянуто питання специфіки сільського господарства, яка є основним об’єктивним фактором, що визначає зацікавленість держави в окремому регулюванні умов ведення сільського господарства, що відображено в численних правових нормах. Закони та нормативні акти, які спрямовані на підтримку працівників сільського господарства, забезпечують регулювання та охорону праці і здоров’я працівників, а також дотримання техніки безпеки та промислової гігієни в процесі сільськогосподарського виробництва. Основними нормативними актами, які визначають загальні повноваження всіх виробничо-господарських формувань, зокрема сільськогосподарських підприємств, є: 1) Конституція України; 2) міжнародні договори та угоди, спрямовані на основні аспекти вдосконалення зазначеного спектра; 3) локальні акти, які відіграють визначальну роль у процесі захисту прав сільських працівників. Окреслено основні напрями розвитку правового регулювання праці сільських працівників, а саме: розробка законодавства про державну підтримку сільського господарства; правове регулювання сталого сільського розвитку та екологізації сільського господарства; посилення і законодавче закріплення спеціальних вимог до якості та безпеки праці працівників сільського господарства; подальший розвиток законодавства про матеріально-фінансове забезпечення працівників села; удосконалення законодавчого регулювання правового статусу фермера на основі загальновизнаних норм міжнародного права.