Калинович Н. Р. Диференційна хірургічна тактика при посттравматичних дефектах м’яких тканин кисті.

Дослідження проведено з метою покращення результатів лікування пацієнтів з посттравматичними дефектами м’яких тканин кисті шляхом удосконалення діаґностики їх анатомічних особливостей, диференційного способу вибору пластики та застосування біологічних та фізичних технологій для доброго функціонального та естетичного результату.Дисертаційне дослідження ґрунтується на аналізі хірургічного лікування пацієнтів із травматичними ушкодженнями покривів кисті, які знаходились у КНП “8-ма міська клінічна лікарня міста Львова” з 2015 по 2021 рік. Загалом до дослідження залучено відповідно до критеріїв включення/виключення 134 пацієнти, які розподілені відповідно дизайну дослідження по 67 осіб у контрольну групу (2015-2018 рр..) та в основну групу (2018-2021 рр..). Надання медичної допомоги пацієнтам контрольної та основної груп відбувалось відповідно до рекомендацій МОЗ України для даної категорії травмованих. Однак в основній групі був застосований диференційний підхід до вибору черговості, обсягу і етапності операційного втручання залежно від кількості і тяжкості ушкоджень, тяжкості стану пацієнта, характеру і поширення втрачених покривів кисті та стану суміжних м’яких тканин. Для оптимального відновлення втрачених покривів м’яких тканин кисті спосіб пластики вибирали залежно від локалізації, площі, глибини дефекту та наявності придатних для пластики тканин. Окрім цього пацієнтам основної групи з метою реабілітації були застосовані біологічні і фізичні процедури для відновлення функції травмованої кисті та покращення її естетичного вигляду.Розпрацьована анатомічна класифікація посттравматичних дефектів м’яких тканин кисті полегшує вибір найбільш оптимального способу пластичного їх закриття, послідовність, обсяг та часові рамки проведення хірургічного втручання. Присвоєння символів характеристикам травматичних ушкоджень кисті дозволяє створити електронну базу даних для об’єктивної оцінки результатів лікування однорідних за тяжкістю ушкоджень. Застосування фототермометрії за допомогою апарату FLIR C2 дозволяє оцінити виживаність тканин травмованої кисті до та після пластичного закриття ДМТК та попередити можливі ускладнення. Впровадження технології «damage control» у пацієнтів з тяжкою поліструктурною і поєднаною травмою кисті дозволить по-етапно виконати відновні та реконструкційні операції і покращити функціональний результат без загрози життю травмованого. Застосування інєкцій ЗТП в післяопераційному періоді зменшить частоту ускладнень пластики дефектів м’яких тканин кисті. Ліполіз ліпотропних клаптів за допомогою неодимового лазера дозволяє мініінвазійно зменшити товщину ліпотропних клаптів і покращити косметичний результат. Розпрацьована анкета оцінки якості життя дозволяє аналізувати віддалені результати надання медичної допомоги пацієнтам із посттравматичними дефектами м’яких тканин кисті як за функціональними так і за естетичними критеріями.