Мельник В. І. Управління персоналом в системі державної служби в Україні.

Розглянуто управління персоналом в системі державної служби України як наукову-теоретичну проблему. За результатами досліджень систематизовано наукові теорії, концепції, погляди, наукові школи, які є основою моделей і практики управління персоналом на державній/публічній службі. Розвідки проблеми управління персоналом державної служби продемонстрували, що вивчаються окремі аспекти процесу управління персоналом з теоретико-прикладними акцентами за відповідними напрямами. Встановлено, що управління персоналом в системі державної служби стосується всіх суб’єктів державного управління різних рівнів і має свої особливості, а відповідно і різні концептуальні основи практичного запровадження процесу управління персоналом. Виокремлено та класифіковано властивості системи державної служби з позицій системного підходу: формується під впливом багатьох чинників; упорядкована цілісність; складається із взаємозалежних елементів; притаманна певна структура; взаємодіє з зовнішнім та внутрішнім середовищем; складна і динамічна в організації; самоорганізована і відкрита; здатна до адаптації в умовах непередбачуваних змін та ризиків. Досліджено процес управління персоналом в системі державної служби в умовах пандемії COVID-19 та кризових явищ. Наголошено на доцільності впровадження механізмів антикризової політики та формування ефективної системи антикризової системи управління персоналом на державній службі. Такий підхід формує передумови для подальшого здійснення заходів, спрямованих на модернізацію державного управління на основі демократичних цінностей і принципів належного врядування. Визначено, що основними цілями антикризової державної кадрової політики є: запобігання та зниження ризиків виникнення кризової ситуації; зниження негативних наслідків кризової ситуації, швидка їх ліквідація. Надано авторське визначення моделі управління персоналом в системі державної служби як комплексу взаємопов’язаних процесів управління персоналом на державній службі, який складається з декількох елементів: державна політика управління персоналом в системі державної служби; нормативно-правове регулювання; управлінсько-адміністративне регулювання; компетентнісна складова. Доведено, що регульованими в контексті нормативно-правових документів є процесі управлінсько-адміністративного регулювання та частина компетентнісної складової, яка стосується знань, умінь і навичок. Нерегульованою і найбільш важливою за умов воєнного часу є складовою, яка стосується особистісних якостей державного службовця. Методи управління персоналом відповідно розподілено на два блоки: регульовані та нерегульовані.