Дисертацію присвячено вирішенню важливого наукового завдання, спрямованого на вирішення актуальних завдань сьогодення – фармацевтичній розробці комплексного фітоекстракту седативної дії та лікарської форми на його основі.
Можливість тривалого безпечного застосування препаратів рослинного походження завдяки м’якій терапевтичній дії та високій ефективності виправдовує їхнє широке використання при лікуванні різних захворювань. Однак, не дивлячись на незаперечні переваги, попит на вітчизняні фітопрепарати перевищує їхню наявність, що пояснює актуальність розробки нових препаратів на основі лікарської рослинної сировини.
Одним із можливих складів є комплексний фітоекстракт, до складу якого входять дозволені до медичного застосування лікарські рослини та включені до ДФУ (корені з кореневища валеріани, плоди глоду, трава звіробою, листя м’яти перцевої, шишки хмелю, плоди калини). Рідкий фітоекстракт містить до 40% спирту етилового.
Приведений склад суміші лікарської рослинної сировини включає різні анатомо-морфологічні органи, що суттєво відбивається на кінетиці екстрагування. Так, за умови сумісного екстрагування приведених видів сировини в певний момент часу для сировини, що екстрагується легко, рівновага досягається швидше, тоді як для досягнення рівноваги іншого виду сировини в суміші, яка важко екстрагується, необхідно витрачати певний додатковий час. Це, в свою чергу, негативно впливає на якість кінцевого продукту екстрагування (комплексного фітоекстракту), оскільки забруднюється баластними речовинами. Для раціонального проведення процесу екстрагування створюються умови для одночасного досягнення рівноваги різних видів рослинної сировини в суміші. Це досягається підбором розміру подрібнення частинки лікарської рослинної сировини. В роботі приводиться методологія аналітичного розрахунку розміру частинок, до якого слід подрібнювати лікарську рослинну сировину різних видів та морфологічних органів, з метою одночасного досягнення рівноваги за умови сумісного екстрагування. Методологія базується на виведенні та розв’язку системи аналітичних рівнянь, які описують кінетику екстрагування цієї ж сировини різних розмірів відповідних морфологічних органів.
Виходячи з хімічного складу діючих речовин, які входять до складу комплексного фітоекстракту, виду обраного екстрагенту, а також проведених досліджень, основними біологічно-активними сполуками, що екстрагуються 40% спиртом етиловим є поліфенольні сполуки (флавоноїди, гідроксокоричні кислоти), що є характерними для плодів глоду та калини, трави звіробою, листя м’яти перцевої, шишок хмелю; органічні кислоти, у тому числі ізовалеріанова, що міститься в кореневищах із коренями валеріани, плодах калини, а також частково у листі м’яти перцевої; амінокислоти, що містяться в кореневищах із коренями валеріани; гіперозид і гіперицин у траві звіробою запропоновані методики ідентифікації. Згідно вимог до аналітичної документації в роботі розроблені та відвалідовані методики кількісного визначення відповідно до вимог ДФУ для аналітично-нормативної документації.
Фармакологічна дія комплексного фітоекстракту обумовлена властивостями біологічно активних сполук, які містить рослинна сировина, що входить до його складу. З точки зору фармакології це седативний та анксіолітичний ефекти. У зв’язку з цим, експериментальну оцінку фармакологічної активності комплексного фітоекстракту проводили на інтактних тваринах, а також на тваринах із моделями, близькими до патогенезу з відповідною клінічною патологією. Як препарат порівняння був вибраний відомий лікарський засіб – розчин Ново-Паситу, до складу якого входить подібна за фармакологічною дією лікарська рослинна сировина, а сам комплексний фітоекстракт володіє подібною фармакологічною дією.
За даними фармакологічних досліджень комплексний фітоекстракт володіє седативною дією та відноситься до нетоксичних речовин. Отриманий результат свідчить про наявність чіткого вираженого седативного, анксіолітичного ефекту. В процесі експериментальних досліджень протягом двох місяців ознак хронічної токсичності не встановлено. Отримані результати дозволяють стверджувати доцільність застосування комплексного фітоекстракту для розроблення інших лікарських засобів із чітко вираженою седативною та анксіолітичною дією, а також засобу, що збільшує здатність організму переносити фізичні та емоційні навантаження.
