Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій наведено розв’язання актуального наукового завдання – обґрунтування комплексу концептуальних положень щодо упровадження концепції «Smart City» в управління великими містами України, а також розроблення методико-технологічного забезпечення відповідних процесів та їх безупинного вдосконалення.
За результатами дослідження теоретичних основ розвитку концепції «Smart City» як інноваційного підходу до місцевого управління за критеріальним підходом, згідно з яким, розвиток узагальнено має відповідати таким критеріям, як самокерованість, мотивованість, адаптивність, ресурсозбережність та технологічність, запропоноване авторське визначення поняття «smart city» («смарт сіті», «smart сіті», «розумне місто»), яке розглядається як комплексна та багатофакторна муніципальна система, що вміщує інституційну, соціальну, економічну, екологічну, технологічну складову, ефективна взаємоузгоджена та інтегрована робота яких забезпечує сталий розвиток міста, підвищення комфортності та надання якісних послуг. Акцентовано на тому, що формування методичних засад розвитку великих міст та його стимулювання залежить від розуміння органами місцевого самоврядування (міська рада) глибинної комплексності та системної етапності цього процесу.
Визначено, що управлінський підхід до розгляду розумного міста як суспільного простору, обмеженого географічними межами міста, полягає у вивченні умов функціонування міської економічної системи, формуванні сприятливого підприємницького й інвестиційного клімату, становленню бренду міста та створення його позитивного іміджу, посилення впізнаваності на інших ринках, використанню особливостей розвитку місцевих ринків товарів і послуг, капіталу, праці, інформації, знань і технологій. За цих вихідних положень, місто розглянуто як форму територіальної організації суспільної активності сил з характерними їй особливостями взаємин між суб’єктами суспільних відносин, інфраструктурою та умовами ведення господарської діяльності (традиції, цінності, орієнтири).
Комплексний аналіз стану наукового опрацювання проблеми розвитку «smart city» засвідчив, що smart-управління часто ототожнюється з
е-врядуванням, яке враховує досвід галузевого управління і орієнтується на системність і комплексність рішень. Встановлено, що для ефективного розвитку розумного міста у повоєнний період необхідним є: забезпечення відповідного нормативно-правового поля на рівні держави; створення загальних та локальних умов соціальної, економічної, екологічної, продовольчої безпеки; розвиток громадянських ініціатив і соціальної відповідальності; формування економічного базису позитивних структурних зрушень в міській інституційно-соціо-еколого-економічній системі.
Проаналізовано розвиток електронного урядування як інноваційного підходу до вирішення проблем smart-управління містом, зокрема, на прикладі Дніпровської міської ради. Визначено, що, враховуючи досвід використання інформаційно-комунікаційних технологій та відлагоджені механізми дистанційної роботи, електронне управління можна розуміти як досягнення якісного рівня здійснення управлінських задач засобами ІКТ, які сприяють розумному, добре організованому, швидкому, зручному та прозорому процесу вироблення політики з наданням інформації та практичних рішень для громадян в цілому, і в тому числі виконання управлінських завдань під час кризового періоду, наприклад, епідеміологічної ситуації з пандемією COVID-19, а потім – війни.
