Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів діагностики та підвищенню ефективності хірургічного лікування хронічного холестеатомного середнього отиту у дітей шляхом удосконалення діагностично-лікувальної тактики із застосуванням сучасних методів ендоскопічних досліджень та закритих варіантів ендоскопічних та мікрохірургічних функціонально-реконструктивних операцій з тимпанопластики.
Показано, що ефективним методом діагностики ХСХО у дітей з неконтрольованою ретракцією та холестеатомою, а також вузьким та вигнутим слуховим проходом є отоендоскопія з використанням прямих та кутових ендоскопів, яка, на відміну від отоскопії та отомікроскопії дозволяє максимально візуалізувати важко доступні для огляду анатомічні відділи середнього вуха.
В дослідженні встановлено, що використання ендоскопа при отоскопії значно підвищує ефективність виявлення холестеатоми у дітей вже з 2-х річного віку, тоді як відсутність оптики призводить до пізнього (6-7 років і старше) підтвердження діагнозу. За результатами ретроспективного аналізу амбулаторних висновків (n =346) 2016-2021 рр. і комплексного обстеження цих дітей встановлено, що при використанні ендоскопії порівняно зі звичайною отоскопією холестеатомні форми хронічного отиту було додатково виявлено в 22 із 44 випадків, тобто в 50,0 (95% ДІ 35,2 - 64,8) % випадків при р < 0,001. Зокрема, епітимпанальна перфорація була додатково виявлена у 6 (26,1%) дітей з 23 випадків ХСХО (p < 0,05). При отоскопії жодного разу не було діагностовано вростання епідермісу через мезотимпанальну перфорацію та вроджену холестеатому, які при використанні отоендоскопа було виявлено у 6 і 7 дітей відповідно на рівні стаціонару (p < 0,01). Мезотимпанальна перфорація додатково виявлена у 2 дітей (4,3%) з 46 випадків, глибока неконтрольована ретракція барабанної перетинки і ретракційна холестеатома – у 3 із 8 випадків (37,5%). При цьому провідними симптомами холестеатоми у дітей, за нашими даними, є рецидивуюча оторея з іхорозним запахом і зниження слуху, які відзначались в 69,2% і 58,5% випадках відповідно.
Доведено, що вроджена холестеатома, яка локалізована в барабанній порожнині, може бути показанням до ендаурального ендоскопічного хірургічного втручання. Ендоскопічне хірургічне втручання також може бути виконано при операціях «second look» у віддаленному періоді після попередньої тимпанопластики стосовно холестеатомних форм отиту. Усі інші холестеатомні отити можуть бути прооперовані комбінованим ендоскопічним та мікрохірургічним методом.
Показано, що застосування отоендоскопа в ході операції покращує візуалізацію і діагностику холестеатоми у важнодоступних місцях барабанної порожнини. Так, застосування ендоскопа дозволило виявити холестеатому у тимпанальному синусі у 21,9% хворих, тоді як при традиційній мікроскопії тільки в 3,0% випадків (p < 0,05), холестеатому лицьового синуса – у 15,6% і 6,1% відповідно (p > 0,05), загалом у проекції барабанної порожнини – у 93,8% і 69,7% пацієнтів (p < 0,05).
Запропонований алгоритм ендоскопічного супроводу мікрохірургії ХСХО по закритому варіанту з використанням ендаурального антродренажу, особливо у дитячому віці, спрямований на якісну візуалізовану санацію та дозволяє контролювати запалення в середньому вусі і виконувати безболісний туалет антрума, а при необхідності – вводити лікарські препарати. Показаннями до застосування зазначеної хірургічної техніки визначені виражене потовщення слизової оболонки середнього вуха та одномоментна аденотомія при гіпертрофії лімфоїдної тканини носоглотки 2-3 ст.
Таким чином, при комбінованій хірургії холестеатомних отитів з ендоскопічним супроводом ендауральне дренування антрума забезпечує додаткову вентиляцію і дренаж реконструйованих порожнин середнього вуха в ранньому післяопераційному періоді, в 3,4 рази підвищує кількість первинних приживлень неотимпанальної мембрани і знижує відсоток залишкових перфорацій з 15,2% до 5,3%, в 2,9 рази зменшує кількість резидуальних холестеатом, а також дозволяє добитися стійкого морфофункціонального ефекту у віддалених термінах у 89,5% (р < 0,05) пацієнтів та скорочує кількість повторних операцій в 3,5 рази в порівнянні із стандартною технікою мікрохірургії вуха з використанням операційного мікроскопа (р < 0,05).
