Гарат Михайло М. Р. Відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності

Дисертація вирішує конкретне науково-практичне завдання щодо формування комплексу теоретичних положень і практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. На основі аналізу сучасних правових досліджень розкрито об’єктивний стан наукового забезпечення адміністративно-правової охорони сфери містобудівної діяльності. Встановлено, що адміністративна відповідальність являє собою інтегральну складову системи (підсистему) засобів адміністративно-правової охорони суспільних відносин у сфері містобудівної діяльності, орієнтовану на відновлення порушених прав і свобод, захист правовідносин від протиправних посягань та усунення їх шкідливих наслідків. Зроблено висновок про те, що ефективна реалізація функцій адміністративної відповідальності у сфері містобудування можлива тільки в комплексній взаємодії з іншими засобами адміністративно-правової охорони, таких як: адміністративний контроль, адміністративний нагляд, засоби профілактики, виявлення і припинення правопорушень. У дисертації проведено системний аналіз об’єктивних та суб’єктивних ознак складів адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Підкреслюється роль правильного визначення об’єкта таких правопорушень на різних рівнях узагальнення: загально-соціальному, галузевому інституціональному та конкретному (одиничному). Сформульовано авторські дефініції понять загального, родового та безпосереднього об’єкта адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. З урахуванням особливостей родового об’єкта таких правопорушень запропоновано уточнення назви Глави 8 КУпАП. У результаті аналізу об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності встановлено, що вона розкриває їх антисоціальну спрямованість, суспільну небезпеку, а також характер і ступінь спричинюваної ними шкоди. З метою виявлення практичних проблем встановлення об’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності проведено низку опитувань серед уповноважених суб’єктів кваліфікації. За результатами проведених опитувань констатовано відсутність єдиного підходу до розуміння початкового та завершального моментів будівництва при кваліфікації адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 96 КУпАП. На основі аналізу чинного законодавства зроблено висновок про те, що початковим моментом будівництва слід вважати початок здійснення підготовчих робіт на об’єкті, а завершальним моментом – факт прийняття об’єкта в експлуатацію. Встановлення суб’єкта адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності складає основу висвітлених у роботі питань. Cформульовано комплекс законодавчих пропозицій, які передбачають визнання юридичних осіб суб’єктами адміністративних правопорушень, встановлення їх вини, а також умов і особливостей їх притягнення до адміністративної відповідальності. Проаналізовано суб’єктивну сторону адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. На основі узагальнення сучасних теоретичних положень сформульовано авторську дефініцію поняття “суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення”. Визначено перелік обов’язкових і факультативних ознак суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень у сфері містобудівної діяльності. Розкрито структуру та зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. З метою мінімізації процесуальних помилок під час розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності обґрунтовується доцільність запровадження циклу тематичних занять (тренінгів) з особовим складом підрозділів будівельного нагляду Державної інспекції архітектури і містобудування України та виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю. Запропоновано розробити Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Проаналізовано правові та організаційні засади накладення стягнень за адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Висвітлено недоліки встановленого порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, запропоновано кроки щодо їх усунення. Обґрунтовано необхідність перегляду встановлених законодавцем розмірів адміністративних штрафів, передбачених за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також приведення їх у відповідність до об’єктивного рівня суспільної небезпеки кореспондуючих правопорушень.