Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики та прогнозування перебігу рухових розладів гортані за рахунок створення та застосування прогностичної моделі їх розвитку, проведення порівняльного аналізу ефективності відновлення голосової функції гортані у хворих після консервативного лікування та реіннервації гортані при однобічному паралічу в хірургії щитоподібної залози.
Дисертація базується на комплексному клініко-інструментальному дослідженні стану рухової та голосової функцій 227 пацієнтів з порушенням моторики гортані, серед яких пацієнти з парезом гортані (n=131), з паралічем гортані (n=33) та пацієнти з паралічем, яким було проведено реіннервацію гортані (n=63). Контрольну групу складали практично здорові особи (n=295) без скарг на розлади голосу та видимих порушень рухової функції гортані, яким було проведено дослідження показників акустичного аналізу голосу за статтю та віком, та визначення референтних значень цих показників.
Всім досліджуваним пацієнтам було проведено загальноклінічні обстеження, отоларингологічний огляд, ендоскопію ЛОР-органів, відеоларингостробоскопію, акустичний аналіз голосу із визначенням параметрів часу максимальної фонації (ЧМФ), частоту основного тону гортані (ЧОТ), співвідношення гармоніка/шум (СГШ), Jitter, Shimmer за допомогою конденсаторного мікрофону Behringer C1U та програми Praat (версія 5.1.12).
Визначено частоту зустрічаємості парезу (9,1 %) та паралічу гортані (0,8 %) в хірургії щитоподібної залози.
Встановлено, що найбільша частота рухових розладів гортані після операції спостерігалась при різних формах раку щитоподібної залози: папілярний рак (парез – 10,6 %, параліч – 0,8 %), медулярний рак (парез – 10,3 %, параліч – 3,4 %), фолікулярний рак (парез – 14,3 %, параліч – не виявлено).
Показано, що використання центральної та латеральної дисекцій шиї при видаленні щитоподібної залози (парез – 11,7 %, параліч – 1,2 %) або її долі (парез – 8,1 %, параліч – 1,6 %) збільшує частоту ураження поворотного гортанного нерва.
Визначені за допомогою методу однофакторного дисперсійного аналізу ANOVA найбільш значущі ларингоскопічні ознаки у осіб з руховими розладами гортані. За допомогою методів статистичного аналізу Вальда та бінарної логістичної регресії проаналізовані ларингоскопічні ознаки щодо розвитку парезу та паралічу гортані у хворих після операції на щитоподібній залозі. На підставі ранжування двох високозначущих ларингоскопічних ознак (р<0,05) створено прогностичну модель перебігу парезів та паралічів гортані у пацієнтів в тиреоїдній хірургії (Area under curve (AUC) 0,863 (95 % ДІ 0,794–0,931)). Збільшення рангу відповідало посиленню негативного зв’язку із наявністю паралічу гортані:
- рухливість черпакуватого хряща «паралізованої» голосової складки (присутня – 1 ранг, незначна рухливість – 2 ранг, відсутня рухливість – 3 ранг);
- флотація «паралізованої» голосової складки (відсутня – 1 ранг, незначно виражена – 2 ранг, виражена – 3 ранг).
При значенні рангової суми ≥4, хворі відносяться до групи з високим ризиком паралічу гортані.
Досліджено голос у осіб без видимих порушень рухової функції гортані за статтю та віком. Показники спектрального аналізу голосу у жінок та чоловіків молодого і середнього віку (18–59 років) є відносно стабільними та суттєво не змінюються у даний часовий проміжок. У чоловіків і жінок похилого віку відмічається достовірне зменшення ЧМФ (p<0,01), зменшення СГШ (p<0,001) та збільшення показників Jitter (p<0,001) і Shimmer (p<0,001) після 60 років. З віком відмічається незначне зменшення ЧОТ у жінок та достовірне збільшення ЧОТ (p<0,001) у чоловіків старше 60 років.
Референтні інтервали показника ЧМФ у жінок 18–59 років становлять: 13,3–28,5 с, у жінок 60–74 років: 12,3–25,6 с, у чоловіків 18–59 років:16,7–
37,4 с та чоловіків 60–74 років: 14,2–36,2 с.
Референтні інтервали показника ЧОТ у жінок 18–59 років становлять: 132,6–300,2 Гц, 60–74 років: 121,9–289,4 Гц, у чоловіків 18–59 років: 118,2–
185,6 Гц та 60–74 років: 116,8–239,1 Гц відповідно.
Референтні інтервали показника СГШ у жінок 18–59 років становлять: 19,25–25,90 dB, віком 60–74 років: 18,01–22,98 dB, у чоловіків віком 18–59 років: 19,16–27,46 dB, віком 60–74 років: 17,98–23,11 dB.
Референтні інтервали показника Jitter (loc, %) у жінок 18–59 років становлять: 0,151–0,401 %, 60–74 років: 0,158–0,611 %, у чоловіків
18–59 років: 0,141–0,483 % віком 60–74 років: 0,146–0,598 %.
Референтні інтервали показника Shimmer (loc, %) у жінок 18–59 років становлять: 1,818–2,139 %, у жінок 60–74 років: 1,821–2,342 %, у чоловіків 18–59 років – 1,832–2,128 % та 60–74 років – 1,839–2,416 %.
