Дисертацію присвячено питанню превенції несприятливих наслідків медичного характеру дезадаптивних розладів у студентів закладів вищої освіти, що перенесли психоемоційний стрес, комплексній програмі діагностичних, терапевтичних та реабілітаційних заходів, спрямованих на їх попередження та корекцію.
Мета дослідження – на підставі аналізу клініко-анамнестичних, клініко-психопатологічних та клініко-психологічних особливостей здобувачів вищої освіти розробити принципи комплексної диференційованої поетапної системи корекції та програми профілактики розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес.
Для вирішення поставленої мети з дотриманням принципів біоетики і деонтології було проведено комплексне соціально-демографічне, клініко-анамнестичне, клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 249 студентів обох статей. Дослідження проводилося на базі Дніпровського державного медичного університету (ДДМУ) і Дніпровського базового медичного коледжу (ДБМК).
Встановлено, що найвищий ризик формування наявних ознак розвитку дезадаптації з високим рівнем вірогідності відзначався у студентів з високим рівнем астенії за ШАС, який помітно корелював з вираженістю психопатологічної симптоматики за методикою SCL-90-R, загальним показником ситуаційної тривоги, особистісної тривожності і його окремих складових за методикою ІТТ; а також помітно погіршував загальну якість життя і психологічного благополуччя (p<0,001).
За отриманими даними можливо констатувати, що типологічні особливості осіб з ризиком розвитку розладів адаптації (тривожний тип акцентуації, застрягаючий тип, екзальтований тип) за отриманими даними можуть виступати підґрунтям підсилення психопатологічної симптоматики (p<0,001).
Відповідно до результатів, у студентів-медиків з високим рівнем вірогідності розвитку розладів адаптації спостерігалось зниження усіх базисних складових відчуття психологічного благополуччя, що значущо впливало на тяжкість психопатологічної симптоматики за всіма показниками і максимально за рахунок індексу GSI, індексу проявів симптоматики PSI та індексу виразності дістресу PDSI за методикою SCL-90-R (p<0,001), також на виразність астенії (p<0,001) та стан високої ситуативної тривоги та особистісної тривожності (p<0,001).
За узагальненням даних зниженню якості життя у студентів-медиків, що перенесли психоемоційний стрес, сприяли важкість психопатологічної симптоматики за SCL-90-R, виразність астенії за ШАС, високий рівень як особистісної, так і ситуаційної тривожності зі складовими за методикою ІТТ (p<0,001).
Після проведення корекційних, терапевтичних і профілактичних заходів проводився контроль, підтримка і закріплення результатів. Аналіз динаміки психопатологічної симптоматики показав значну редукцію симптоматики тривожного та депресивного спектра, зменшення астенії, нормалізацію емоційного стану. Спостерігалось достовірне нівелювання клінічних симптомів, що відображалось у контрольному психометричному обстеженні.
На підставі отриманих даних обґрунтовано й розроблено комплекс заходів медичного, учбово-професійного і психосоціального характеру. Отриманий алгоритм раннього виявлення студентів з ознаками стрес-асоційованих розладів та запропонована комплексна поетапна диференційована система корекції й програми профілактики розладів адаптації дозволяє понизити рівень захворюваності непсихотичними психічними розладами, у тому числі дезадаптивними.
Наукова новизна одержаних результатів: у дисертаційній роботі розширені та доповнені наукові уявлення про специфічність проявів розладів адаптації в професійних групах, які переживають стрес соціальних змін, а саме в групі здобувачів вищої освіти медичного профілю, у студентів внутрішньо переміщених особах, дітей воїнів АТО тощо.
Уперше представлені клініко-психопатологічні особливості розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес; систематизовано індивідуально-психологічні особливості та патопсихологічні механізми формування непсихотичних психічних розладів у групах підвищеного ризику; визначені соціально-психологічні закономірності формування розладів адаптації у студентів медичних закладів вищої освіти, що перенесли психоемоційний стрес.
Розроблено і впроваджено комплексну поетапну диференційовану систему корекції та програму профілактики розладів адаптації у студентів, що перенесли психоемоційний стрес, спрямовану на ефективне подолання проявів психосоціальної дезадаптації і пов'язаних із стресом розладів, та подальшу профілактичну роботу, проведений аналіз їх ефективності.
Уперше представлена схема організації медико-психологічного моніторингу психічного здоров'я, з точки зору персоніфікованого мультимодального підходу, комплексні заходи медичного, учбово-професійного і психосоціального характеру, задля пониження рівня ризику захворюваності непсихотичними психічними розладами, у тому числі і дезадаптивними
