Дисертаційну роботу присвячено теоретичному обґрунтуванню та розробці елементів технології вирощування спаржі зеленої в Лісостеповій зоні України за різних умов безгребеневої технології, визначенню агрозаходів для створення “овочевого конвеєру” та короткострокового зберігання, які гарантують одержання високих економічних і виробничих показників.
Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше в Лісостепу України в умовах краплинного зрошення та безгребеневої технології
вирощування досліджено закономірності росту, розвитку й формування урожайності 23 гібридів культури. Визначено оптимальні умови
передпосівної обробки її насіння спаржі. Доведено ефективність комбінованого використання гібридів різних строків відростання та
технологічних заходів (укриття насаджень агроволокном і мульчування ґрунту соломою) для подовження конвеєру виробництва продукції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в отриманні об'єктивної інформації щодо продуктивності, стійкості до хвороб і якості
перспективних для виробництва спаржі зеленої 23 гібридів спаржі лікарської провідних селекційних компаній світу. Для товаровиробників спаржі зеленої розроблено та впроваджено у виробництво рекомендації стосовно організації
холодового ланцюга та логістики під час виробництва конкурентоздатної свіжої продукції для внутрішнього та зовнішніх ринків, а також для переробки.
Встановлено ефективність використання касетної розсади для вирощування спаржі зеленої за технологій органічного овочівництва.
Підвищення якості садивного матеріалу забезпечує низькотемпературна обробка насіння (температура мінус 70°С) у контейнерах ємністю 1,8 мл. за експозиції 48 годин. Післядія заходу проявляється в суттєвому збільшенні у процесі росту посадкового матеріалу кількості пагонів (10,5 шт.), їх маси (17,5 г) і маси коренів (45,0 г) порівняно з контролем без обробки (7,4 шт., 10,5 і 29,5 г відповідно).
Для виявлення морфоботанічних характеристик в умовах Східного Лісостепу, пов’язаних з урожайністю спаржі лікарської, сформовано та
проаналізовано 4-річну базу даних кількісних ознак 23 гібридів у різних фазах розвитку за безгребеневої технології вирощування. Кореляційний аналіз виявив достовірні суттєві зв’язки (0,5 < rp < 0,7) між урожайністю 4-річних рослин і наступними ознаками: урожайністю 2-річних (r = 0,45) і 3-річних насаджень (r = 0,46); середньою товщиною списа, щільністю головок списа, вмістом вітаміну С у списах, кількістю пагонів у кінці першого, другого і третього років вегетації та щільністю кладодіїв. Обернений кореляційний зв’язок визначено між загальною урожайністю й ознаками «початок відростання списів» (r = -0,56) та «масове відростання списів» (r = - 0,49). Результати чотирирічних фенологічних спостережень уможливили диференціювати гібриди за вимогливістю до температурних умов та диференціювати їх на три групи. Ранні зразки відростали за суми активних температур (САТ) 118 ºC до 174 ºС, середньостиглі гібриди від 176 ºС , пізньостиглі – понад 250 С. Різниця між строками відростання гібридів різних груп становить 7-10 діб, завдяки чому забезпечувалась можливість удвічі подовжити загальноприйнятий стандартний сезон збирання продукції.
Динаміка продуктивності насаджень спаржевих рослин другогочетвертого років вегетації виявила стабільне її підвищення за роками.
Виділено зразки, які впродовж досліджень перевищували стандарт – районований гібрид Aspalim. Серед виключно чоловічих гібридів (100 %) найвищі показники врожайності порівняно із стандартом забезпечили гібриди Guelph Equinox (199 %), Guelph Eclipse (190 %), Greenic (184 %), Avalim (184 %). Серед гібридів, які містили і жіночі рослини, перевищували
стандарт Аpollo (230 %), Atlas (193 %), Vittorio (174 %). Товарність продукції більшості досліджуваних на полігоні зразків перевищувала 95 % (гібридстандарт Aspalim – 93,6 %). Через високий температурний фон впродовж сезону збирання щільність верхівок списа знижувалась, що негативно впливало на якість продукції. Високою щільністю списів (бал 4,5) характеризувались гібриди Guelph Equinox і Guelph Eclipse.
