Тур Т. О. Організаційно-правові засоби забезпечення позову в адміністративному судочинстві України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2022.
У дисертації здійснено аналіз організаційно-правових засобів забезпечення позову в адміністративному судочинстві України в контексті сучасного державотворення, розвитку адміністративно-правової науки та реалізовано нове розв’язання наукової проблеми забезпечення позову в адміністративному судочинстві в умовах європейської інтеграції України.
Підкреслено, що дослідження правової природи адміністративного судочинства на основі вивчення досвіду інституціоналізації механізму захисту невладних суб’єктів у спорах з органами публічної адміністрації у правових системах країн Європейського Союзу дозволив виявити правові характеристики цього феномену, виділити етапи у розвитку, показати місце та роль у правовій державі. Адміністративне судочинство характеризується дуалізмом правової природи, вбудоване у механізми захисту прав людини та громадянина; включене до системи державного управління (у широкому розумінні), функціонуючи на стику виконавчої та судової гілок влади.
Зазначено, що вивчення природи, ґенези правового регулювання адміністративної юстиції в Україні, існуючих підходів віднесення категорій в юридичній доктрині дає підстави визначити цей феномен як: елемент конституціоналізму; інституційний та функціональний компонент системи стримувань і противаг у механізмі здійснення влади; складову частину механізму соціально-правового контролю діяльності публічної адміністрації; інструмент судового захисту прав і законних інтересів людини та громадянина, забезпечення доступності правосуддя; функціональний елемент моніторингу нормативної творчості, здатний сприяти вдосконаленню законодавства та правозастосовної практики, діяльності з інтерпретації права органом конституційного та судового контролю.
Вказано, що до напрямів удосконалення організаційно-правових засобів забезпечення позову доцільно віднести: удосконалення механізму протидії зловживанням під час забезпечення позову; розширення інформаційної складової позовної заяви за рахунок надання усіх матеріалів, які у позитивному та негативному плані характеризують наслідки прийняття відповідного рішення; узагальнення практики мотивації прийняття рішення щодо забезпечення позову або відмови у забезпеченні; застосування інституту виняткових організаційно-правових засобів забезпечення позову, характерних для права окремих країн Європейського Союзу; диференціація та уніфікація забезпечення позову.
Зазначено, що узагальнюючи розгляд напрямів удосконалення законодавства у сфері застосування організаційно-правових засобів забезпечення позову в адміністративному судочинстві доцільно визначити пріоритети: удосконалення організаційної структури адміністративного судочинства (судоустрою), що охоплює діяльність судів першої інстанції; синхронізація процесу розвитку адміністративного судоустрою з реформуванням законодавства та оновленням судових інстанцій; удосконалення правового статусу суддів; оптимізація судової юрисдикції та розвиток альтернативних способів вирішення правових спорів; подальший розвиток інноваційних технологій здійснення судового захисту з використанням інформаційних технологій і рекомендаціями Європейської комісії з питань ефективності судочинства; покращення державного регулювання та правозастосовної практики виконання судових актів; приведення національного законодавства і юридичної практики у відповідність до міжнародно-правових стандартів відправлення правосуддя.
Зазначено, що інститут забезпечення позову йде шляхом удосконалення у частині збільшення ступеня захищеності прав і законних інтересів зацікавлених суб’єктів. Вироблення стабільної судової практики вжиття забезпечення позову є питанням часу, оскільки без ефективних організаційно-правових засобів забезпечення позову неможливий оперативний захист прав учасників адміністративного судочинства. Є позитивні тенденції та перспективи розвитку інституту забезпечення позову у національному судочинстві, які дозволять розкрити потенціал ефективного функціонування забезпечення позову та адаптувати до вимог Європейського Союзу.
Ключові слова: адміністративний спір, адміністративний процес, забезпечення позову, адміністративний суд, захист прав і законних інтересів, правове регулювання, публічно-правові відносини.
