Дисертаційна робота присвячена питанню профілактики передчасних пологів шляхом отримання нових даних щодо патогенетичних варіантів передчасної пологової діяльності на тлі плацентарних порушень. Дослідження виконувалось на базі КНП «Перинатальний центр м. Києва», який є клінічною базою кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, протягом 2019-2023 рр.
За мету було поставлено підвищення ефективності діагностики причин передчасної пологової діяльності (ПерП) на тлі плацентарних порушень (ПлаП) шляхом визначення маркерів дисфункції плаценти.
Для досягнення встановленої мети були поставлені наступні завдання: вивчення особливостей акушерсько-гінекологічного та соматичного анамнезів жінок із передчасними пологами на тлі плацентарних порушень; оцінка у них стану піхвового біоценозу та його зв'язку з розвитком передчасної пологової діяльності; визначення активності р65-субодиниці фактору транскрипції NF-κB у плаценті жінок з передчасними пологами на фоні плацентарних порушень; дослідження співвідношення Т-хелперів І та ІІ типів у зразку крові з наступним встановленням залежності змін показника від активності р65-субодиці NF-κB; проведення оцінки рівнів інтерлейкіну-6 та інтерлейкіну-1ß у сироватці крові з встановленням залежності їх концентрації від активності р65 NF-κB; дослідження активності каспази-3 у плаценті, а також концентрації каспази-3 у сироватці крові жінок із передчасними пологами і плацентарними порушеннями; визначення ролі поліморфізму гену VEGF (936C/T) у розвитку плацентарних порушень та передчасних пологів. У ході роботи було обстежено 147 вагітних, які були поділені на ІІІ групи: основну (ГО), порівняльну (ГП) та контрольну (ГК). До основної групи увійшли 107 жінок із передчасними пологами у терміні гестації 28-33+6 тижні на фоні плацентарних порушень. Наявність ПлаП встановлювали за наявністю хоча б 2 біохімічних критеріїв, які визначались шляхом аналізу даних дослідження плацентарних та плодових гормонів (бета-субодиниця хоріонічного гонадотропіну людини, некон’югований естріол, альфа-фетопротеїн, асоційований з вагітністю білок А < 0,5 МоМ) при першому та другому пренатальних скринінгах та 1 ультразвукового критерію (індексів резистентності кровотоку у артеріях пуповини вище 90 перцентилю). В залежності від наявності запалення та дисбіозу статевих шляхів (що визначалось при комбінованому аналізі даних мікроскопії вагінального мазка та проведення полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі виділень статевих шляхів) вагітні основної групи ділились на групу І (І та ІІ ступені чистоти піхви, відсутній за даними полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) дисбіоз вагінального тракту) та ІІ (ІІІ та IV ступені чистоти піхви, наявний дисбіоз вагінального тракту за при проведенні ПЛР), а залежно від клінічного перебігу передчасних пологів - на підгрупи А (із наявністю передчасного розриву плодових оболонок (ПРПО) до початку пологової діяльності) та Б (без ПРПО). До групи контролю увійшло 20 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності (в т.ч. у терміні 28-33+6 тижні гестації, що було встановлено ретроспективно) та нормальними пологами у доношеному терміні. Додатково було сформовано групу порівняння: 20 вагітних із передчасними пологами без ознак плацентарних порушень.
Результати проведеного вивчення анамнестичних даних виявили, що у всіх досліджуваних групах вік пацієнток коливався від 20 до 45 років, в середньому склавши 30,2±5,9 років у групі І-А; 30,4±7,0 років у групі І-Б; 26,6+6,3 років у групі ІІ-А; 27±6,1 років у групі ІІ-Б, 29±5,4 роки у групі порівняння та 31,9±6,5 років у контрольній групі. Віковий розподіл вагітних не мав достовірних відмінностей (p>0,05) між підгрупами, а також при співставленні із групами порівняння та контролю, але при аналізі наявності різниці у віці пацієнток між групами І і ІІ без поділу на підгрупи було знайдено достовірну відмінність (p=0,007), тобто привертає увагу той факт, що для групи з виявленою інфекцією та запаленням статевих шляхів характерний більш юний вік вагітних, що може бути пояснено розвитком специфічних та неспецифічних запальних процесів внаслідок особливостей статевої поведінки.
