Чабанюк С. О. Легка розумова відсталість у осіб підліткового віку: клініко-віковий, медико-соціальний та реабілітаційний аспекти.

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100433

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

28-06-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 17.600.058

Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Анотація

Дослідження проведено у проспективному дизайні у періоді 2018-2021 років. На базі КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР (м. Кривий ріг), за умови інформованої згоди, було обстежено 154 осіб 2003-2008 років народження, які знаходилися на диспансерному спостереженні підліткового психіатра по досягненні 15 річного віку з приводу РВ. Первинний контингент складався зі 108 (70,13%) хлопчиків та 46 (29,87 %) дівчат, середній вік яких склав 16,08 років. З об’єктивних причин (зміна місця постійного мешкання або відмова від продовження участі у дослідженні) на другому етапі дослідження були виключено 38 осіб. Таким чином на завершальному етапі дослідження було обстежено 116 осіб з легкою РВ. Контингент складався зі 74 (63,79%) чоловіків та 42 (36,21 %) жінок. В дослідженні використано клініко-епідеміологічний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний та статистичний методи. Дослідження реалізовано в 2 етапи. На першому етапі – при первинному зверненні за психіатричною допомогою в дитинстві, або встановленні діагнозу легкої РВ, протягом досягнення повноліття (17 років та 11 місяців). На другому етапі – катамнестичному з 18 до 21 рік. Первинний контингент складався зі 108 (70,13%) хлопчиків та 46 (29,87 %) дівчат, середній вік яких склав 16,08 років. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше встановлено клініко-анамнестичні особливості захворювання у осіб з легкою розумовою відсталістю (РВ) підліткового віку, зокрема виділено дві групи факторів ризику виникнення даного захворювання, що дозволило визначити прогностичну роль анамнестичних факторів у збережені компенсованого рівня адаптації даної категорії осіб у дорослому віці; вперше визначено патопластичний вплив соціально-гігієнічних факторів на перебіг захворювання у осіб з легкою РВ підліткового віку, досліджено вплив мікросоціальних умов проживання на психоемоційний стан та рівень адаптивності даної категорії осіб, що дозволило визначити найбільш значимі фактори ризику ускладненого перебігу захворювання; вперше визначено вплив коморбідної патології у осіб з легкою РВ підліткового віку на перебіг основного захворювання, досліджено спектр прояву різних груп коморбідної патології залежно від її регістру, що дозволило підтвердити синергетичний характер впливу супутньої неврологічної та соматичної патології на розвиток психопатологічних розладів у даної категорії хворих; вперше визначено особливості якості життя (ЯЖ) та соціального функціонування (СФ) у осіб з легкою РВ підліткового віку, встановлено вплив сімейного оточення, умов проживання та рівня збереження інтелекту на рівень задоволеності власним життям та соціальної адаптації, що дозволило розробити багаторівневу методику оцінки обмеження адаптації осіб з легкою РВ підліткового віку та програма їх реабілітації. Практична значущість одержаних результатів полягає у тому, що встановлено характер взаємного впливу коморбідної соматичної і неврологічної патології та психопатологічних розладів у осіб з легкою РВ підліткового віку, що дозволяє оптимізувати процес реабілітації зазначено контингенту з урахуванням спектру супутньої патології; на основі виявлених клініко-анамнестичних та соціально-гігієнічних факторів, клініко-психопатологічного характеристик, особливостей ЯЖ та СФ осіб з легкою РВ підліткового віку розроблено багаторівневу методику оцінки обмежень адаптації даної категорії осіб, що значно покращує процес діагностики цих станів за рахунок більш точного визначення рівня адаптивності та формує підґрунтя для програм реабілітації; розроблено 6 програм реабілітації осіб з легкою РВ підліткового віку, що, шляхом підбору конгруентного комплексу терапевтичних заходів в залежності від рівня адаптації особи, дозволяє покращити психоемоційний стан, навчальні, комунікативні та соціально-побутові навички, підвищити показники ЯЖ осіб з легкою РВ підліткового віку.

Файли

Схожі дисертації