Біляєва К. С. Вплив вітаміну D на перебіг цукрового діабету 1 типу у підлітків

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100443

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

30-06-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 05.600.073

Вінницький національний медичний університет імені М. І. Пирогова

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної ендокринології - покращенню стану компенсації цукрового діабету 1 типу на основі вивчення механізмів впливу ступеня забезпеченості вітаміном D на стан глікемічного контролю та структурно-функціональний стан кісткової системи у підлітків шляхом встановлення клінічних особливостей перебігу захворювання в поєднанні з дефіцитом та недостатністю вітаміну D, показників компенсації вуглеводного обміну, а також оцінки ефективності ліквідації дефіциту вітаміну D серед підлітків, які хворіють на цукровий діабет 1 типу. У дисертаційній роботі акцентовано роль пізнього пубертату в перебігу цукрового діабету 1 типу, як одного з критичних періодів розвитку дитячого організму, під час якого встановлено найбільшу розповсюдженість дефіциту вітаміну D, що вірогідно перевищує частоту дефіциту даного вітаміну у групі підлітків раннього пубертату (p<0,05). Вперше виявлено статеву відмінність рівнів вітаміну D серед пацієнтів підліткового віку, які хворіють на ЦД 1 типу - у хлопців вміст вітаміну D в 1,3 рази нижчий, ніж серед дівчат основної групи (16,60 нг/мл проти 21,07 нг/мл відповідно) (p<0,05). Вперше проаналізовано прогнозування ризику розвитку діабетичних ускладнень залежно від ступеня забезпеченості вітаміном D. Вперше у групі підлітків із ЦД 1 типу за показником Z-score встановлено зниження мінеральної щільності кісткової тканини у 89,47 % обстежених. Результати дослідження обґрунтували доцільність прийому препаратів холекальциферолу у підлітків хворих на цукровий діабет 1 типу, оскільки нормалізація вмісту вітаміну D вплинула на стан компенсації захворювання, що полягало в статистично значущому зниженні рівня гліколізованого гемоглобіну в порівнянні з вихідними значеннями даного показника, та, як наслідок, зменшенні кількості хворих на ЦД 1 типу із декомпенсацією захворювання у 2,7 разів (p<0,05).

Файли

Схожі дисертації