Юрченко Р. А. Віктимологічна профілактика насильницьких статевих злочинів

У дисертації здійснено комплексне віктимологічне дослідження насильницьких статевих злочинів в структурі кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканності як деструктивного явища, запропоновано детальну кримінологічну та віктимологічну характеристику таких суспільно небезпечних діянь та розроблено систему заходів та засобів віктимологічної профілактики. Вказується, що під насильницькими статевими злочинами необхідно розуміти діяння, які посягають на статеву свободу та статеву недоторканість потерпілої особи шляхом спричинення їй фізичного та/або психічного насильства, передбачають настання тяжких та особливо тяжких наслідків для життя, здоров’я, честі та гідності особи, а також ускладнюють/унеможливлюють виконання відведеної соціальної ролі у суспільстві. Із урахуванням ознак, наведених у дефініції диференційовано види статевих кримінальних правопорушень, які можуть вважатись насильницькими, на такі: зґвалтування (ст. 152 КК України); сексуальне насильство (ст. 153 КК України) та примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 КК України). Встановлено, що віктимологічна профілактика насильницьких статевих злочинів передбачає застосування загальносоціальних, спеціально віктимологічних та індивідуально-профілактичних засобів та заходів впливу на особу жертви таких суспільно небезпечних діянь. Зауважено, що такі рівні є взаємозалежними та мають реалізовуватись одночасно із кримінологічним запобіганням суспільно небезпечній поведінці кримінального правопорушника. Визначено, що заходи загальносоціальної віктимологічної профілактики мають бути диференційовані на соціально-економічні, нормативно-правові, культурно-виховні та освітні. Основними із наведеного переліку є нормативно-правові заходи, до яких віднесено: 1) удосконалення кримінального законодавства, зокрема в частині унормування поняття та загального змісту сексуального насильства та його типових форм; 2) приведення кримінального законодавства у відповідність до вимог міжнародного гуманітарного права з метою спрощення процесу притягнення до кримінальної відповідальності за насильницькі статеві злочини військовослужбовців країни-агресора; 3) удосконалення процесу тлумачення ст. 438 КК України (порушення законів та звичаїв війни) з метою спрощення розуміння особливостей кваліфікації кримінального правопорушення органами досудового розслідування; 4) внесення змін до кримінального законодавства в частині доповнення КК України розділом, присвяченим кримінальним правопорушенням проти людяності.