Сабат З. І. Клініко-патоґенетичні особливості вегетативної дисфункції при хронічному панкреатиті, оптимізація комплексу лікування і реабілітації

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100498

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

14-07-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 58.601.081

Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України

Анотація

Метою дослідження було на основі комплексної оцінки вегетативного статусу пацієнтів із хронічним панкреатитом та його взаємозв׳язків із параметрами клінічного перебігу, функціонального стану підшлункової залози, ендотоксикозу, трофологічного статусу, якості життя і психоемоційного стану хворих підвищити ефективність протокольного лікування шляхом додаткового включення до нього вегетостабілізуючих і комплексних біорегуляційних засобів для корекції встановлених порушень. Встановлено особливості дисфункції АНС при ХП в залежності від ІМТ пацієнтів та клінічного перебігу захворювання. Поглиблено патогенетичні уявлення щодо впливу вегетативної дисфункції на функціональний стан ПЗ, параметри ендотоксикозу, трофологічного статусу, ЯЖ та психоемоційний стан пацієнтів. Доповнено наукові дані щодо обтяжувального впливу порушень жирового обміну, запального процесу на клінічний перебіг ХП: у пацієнтів із понаднормовим індексом маси тіла і наявним хронічним запальним процесом виявлено тяжчий ступінь екзокринної недостатності, більш часте підвищення рівня глюкози та загального холестерину порівняно з особами із нормальною масою. Запропоновано, оцінено та доведено доцільність додаткового включення до протокольного лікування пацієнтів з ХП та дисфункцією АНС вегетостабілізуючого препарату гінкго білоби та комбінації біорегуляційних засобів за авторською схемою на основі позитивної динаміки клінічних синдромів захворювання, ендотоксикозу, функціонального стану ПЗ, параметрів трофологічного статусу, покращення психоемоційного стану та якості життя пацієнтів. Доведено ефективність запропонованих лікувальних програм для досягнення стабільної ремісії захворювання протягом року за кількістю загострень, госпіталізацій, середньою тривалістю епізоду госпіталізації, якістю життя та психоемоційним станом пацієнтів.

Файли

Схожі дисертації