Ковальчук О. К. Правовий режим одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100505

Здобувач

Спеціальність

  • 081 - Право

18-07-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 70.895.036

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Анотація

Дисертація є комплексним науковим дослідженням, присвяченим правовому режиму одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб як виду податкової амністії в Україні. У результаті проведеного наукового дослідження проаналізовано теоретико-правові основи податкової амністії, здійснено характеристику податкової амністії як галузевої амністії, розкрито її характеристики. До кола таких характеристик віднесено: 1) становить собою акт прощення осіб, які вчинили порушення податково-правових норм; 2) прощення осіб відбувається у разі, якщо особи, щопрагнуть помилування, здійснять певні дії (умовний характер податкової амністії); 3) специфічність правового регулювання – відсутність у кодифікованому нормативному акті загальних положень про проведення податкових амністій; 4) виключає індивідуалізацію суб’єктів – її впровадження стосується певних категорій платників податків; 5)різновекторність, за якої досягається виконання: фіскальної функції – наповнення дохідних частин державного та місцевих бюджетів й можливість здійснювати фінансування певних видатків в кризові періоди для країни; стабілізаційної функції – виведення коштів з тіньового сектору до реального сектору економіки; стимулюючої функції – активація виробничих процесів за рахунок додаткового надходження капіталу; превентивної функції – встановлення у подальшому більш сурових покарань за податкові правопорушення; 6) добровільність участі платників податків у податковій амністії й можливість їх включення у процедуру податкової амністії в будь-який момент (в межах темпорального періоду її дії); 7) умовний характер – реалізація податкової амністії можлива лише за умови виконання певних вимог на користь держави (подання спеціальної декларації,сплата збору до бюджету, податкові перевірки та ін.); 8) за підсумками реалізації податкової амністії платник податків звільняється від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства; 9) анонімність щодо джерел походження активів (доходів) не потрібно вказувати звідки такі доходи надійшли; 10) має свою власну процедуру (порядок) реалізації. Встановлено недоцільність закріплення у Податковому кодексі України положень щодо особливостей звільнення від кримінальної та адміністративної відповідальності за податкові правопорушення. Здійснено класифікацію податкових амністій за різними критеріями. Серед таких критеріїв виокремлено такі: тривалість, залежність від виду нормативно-правового регулювання, наявність обов’язку проведення перевірки в межах реалізації податкової амністії, територія поширення, доходи фізичних осіб, заходи, передбачені програмою податкової амністії, вид податків, за якими проводиться така амністія; відповідальність, від якої звільняються платники податків. Проведено аналіз найбільш оптимальних моделей податкової амністії, які застосовуються у світі. До таких віднесено такі, як: 1) амністія з корегуванням податкових декларацій; 2) амністія розслідувань; 3) амністія штрафів. Наголошено на тому, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб як вид податкової амністії, що наразі застосовується в Україні, за своїм змістовим наповненням становить собою амністію штрафів. На підставі проведеної класифікації податкових амністій, які застосовувалися у різних країнах світу, зроблено висновок про різноманітні підходи до виокремлення мети проведення таких амністій. Встановлено, що при реалізації податкової амністії зазвичай переслідується багатоаспектна мета, яка полягає у реалізації низки функцій. До таких функцій віднесено: а) фіскальну функцію – передбачає наповнення дохідних частин державного та місцевих бюджетів й можливість здійснювати фінансування певних видатків в кризові періоди для країни; стабілізаційну функцію – виведення коштів з тіньового сектору до реального сектору економіки; стимулюючу функцію -охоплює активацію виробничих процесів за рахунок додаткового надходження капіталу; превентивну функцію – встановлення у подальшому більш сурових покарань за податкові правопорушення.

Файли

Схожі дисертації