Лазаренко В. В. Кримінальна відповідальність за доведення до банкрутства окремих суб’єктів господарської діяльності за законодавством України

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей застосування кримінальної відповідальності за доведення до банкрутства окремих суб’єктів господарської діяльності за законодавством України. У розділі 1 дисертації розглянуто соціальну сутність доведення до банкрутства як діяння, проаналізовано, у чому полягає його суспільна небезпечність, визначені історичні періоди запровадження відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері банкрутства в Україні, а також встановлено підставу кримінальної відповідальності за доведення до неплатоспроможності чи банкрутства в кримінальних кодексах зарубіжних країн. Після проголошення незалежності в Україні відбувається розвиток законодавства, зокрема, був прийнятий новий Кримінальний кодекс України у 2001 році, яким встановлювалася логічно вибудувана система кримінально- правової охорони відносин у сфері банкрутства, проте у 2011 році декриміналізується частина кримінально-правових норм, а також відбувається пом’якшення відповідальності за умисне доведення до банкрутства, шляхом скасування покарання у виді обмеження волі та запровадження більш м'якого покарання у виді штрафу. На підставі аналізу наукової та юридичної літератури зроблено висновок, що чинне законодавство України не містить визначення терміну «стійка фінансова неспроможність», а вчені та дослідники визначають його як неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і виконати грошові зобов’язання перед кредиторами після настання встановленого строку їх сплати. Встановлено, що поняття «неплатоспроможність» є більш ширшим ніж поняття «банкрутство», оскільки неплатоспроможність є неспроможністю боржника виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, яка може бути відновлена шляхом застосування процедури санації (щодо боржника – юридичної особи) або реструктуризації (щодо боржника – фізичної особи, фізичної особи-підприємця), тоді як банкрутством є неспроможність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.