Бабій Ю. В. Клініко-морфологічна характеристика ускладнених та неускладнених лейоміом верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, їх діагностика і тактика лікування

Дисертація присвячена вивченню впливу патоморфологічної будови ускладнених та неускладнених лейоміом верхніх відділів шлунково-кишкового тракту на клінічний перебіг цього захворювання та ймовірність виникнення такого ускладнення, як шлунково-кишкова кровотеча. В роботі вперше охарактеризовано лейоміому шлунково-кишкового тракту як плеоморфне новоутворення, патоморфологічні підвиди якої можуть відрізнятися між собою особливостями гістологічної будови, що в свою чергу визначає інтенсивність їх росту та ймовірність виникнення ускладнень. За допомогою патоморфологічного, імуногістохімічного досліджень, а також провівши статистичний аналіз встановлено, що патогістологічний підвид лейоміоми достовірно модифікує ризик виникнення кровотечі з найменшим ризиком у випадку звичайної лейоміоми і найвищим ризиком у випадку епітелоїдної та ангіолейоміоми. Розроблено клініко-морфологічну характеристику лейоміом верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, за якою усі лейоміоми поділяються на два клініко-морфологічних варіанти: лейоміомам простого клініко-морфологічного варіанту притаманний низький рівень проліферації, васкуляризації, безсимптомний перебіг; лейоміомам проліферуючого клініко-морфологічного варіанту притаманний високий рівень проліферації, васкуляризації, симптоматичний перебіг. Проаналізувавши результати діагностики і лікування лейоміом, ускладнених кровотечею та розробивши діагностично-лікувальний алгоритм, було встановлено, що у 37,5% пацієнтів ендоскопічний гемостаз був неефективним або нестійким, що призвело до виконання об’ємних оперативних втручань. Проаналізувавши особливості діагностики і оперативного лікування неускладнених лейоміом та розробивши діагностично-лікувальний алгоритм, було встановлено, що для лейоміом < 2 см найкращим передопераційними методами діагностики є повторна езофагогастродуоденоскопія та ендоскопічна ультрасонографія. Для лейоміом ≥ 2 см ці методи діагностики за потреби можуть доповнюватись контрастною комп’ютерною томографією та тонкоголковою біопсією.