У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та подано нове науково-обґрунтоване вирішення проблематики визначення ролі прокуратури у механізмі захисту прав людини в Україні та зарубіжних державах.
Сформульовано авторське визначення поняття «інституційний вимір механізму прав людини», під яким пропонується розуміти сукупність державно-владних та недержавних інституцій, котрі відповідно до положень чинного законодавства та норм міжнародного права покликані виконувати завдання та функції щодо забезпечення реалізації та захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина.
За результатами дослідження питання визначення ролі прокуратури у механізмі захисту прав людини відповідно до положень нормативно-правових актів європейських держав (Італія, Франція, Австрія, Польща, Угорщина, Словацька Республіка) встановлено, що функціональне призначення та особливості здійснення повноважень прокуратурою у зарубіжних державах може різнитися залежно від: особливостей системи кримінального судочинства; взаємовідносин прокуратури з іншими органами державної влади (насамперед виконавчої та судової), поліцейськими службами; специфіки та давнини впровадження зазначеного правового інституту; щодо виконання судових рішень.
Встановлено, модернізація конституційно-правового статусу прокуратури в Україні, оптимізація її моделі, сприятиме посиленню боротьби зі злочинністю не лише у межах Української держави, але і на міжнародному рівні.
Визначено, до основних напрямів впровадження оптимальної моделі прокуратури у контексті належного виконання функціонального призначення прокуратури у сфері захисту прав людини належать такі: здійснення функцій у сфері захисту прав людини з орієнтацією на суспільство та із урахуванням принципів гуманізму та людиноцентризму; комплексні підходи до формування особового складу органів прокуратури відповідно до принципів ефективного добору кадрів – компетентності, доброчесності, професійної етики; оптимальний розподіл та унормування навантаження прокурорів, встановлення «достатньої» кількості прокурорів для ефективного здійснення повноважень відповідно до приписів правових норм; належний рівень матеріально-фінансового забезпечення та соціального захисту прокурорів; мультидисциплінарна координація діяльності із іншими органами державної влади, котра передбачає ефективне, справедливе, неупереджене, незалежне та об’єктивне виконання функціонального призначення відповідно до приписів поточного законодавства, а також дотримання принципу поваги до прав людини, їх рівності, а також принципу заборони дискримінації за тими чи іншими ознаками індивідуального конституційно-правового статусу особи тощо; узгоджена діяльність усіх рівнів прокуратури задля єдиної спільної мети – здійснення законодавчо визначених функцій з метою захисту прав людини, загальних інтересів суспільства, держави; забезпечення якості діяльності органів самоврядування прокурорів, встановлення належного рівня їх бюджетного фінансування; робота із правовою свідомістю та правовою культурою людини, котра передбачає формування у неї уявлення про позитивний образ прокурора та прокуратури загалом шляхом здійснення правового виховання та навчання правовій культурі усіх верств населення; підвищення довіри громадськості до органів прокуратури шляхом ведення прокурорами відкритої та прозорої діяльності, забезпечення вільного доступу громадян до інформації щодо такої діяльності; забезпечення повноцінного комунікативного зв’язку із науковими інституціями, експертами у сфері захисту конституційних прав людини та основоположних свобод; визначення якісно нових підходів у діяльності ювенальних прокурорів у сфері охорони дитинства, на основі ставлення, дружнього до дитини; збільшення кількості та удосконалення якості прокурорських перевірок у місцях несвободи для виявлення фактів порушення прав людини (катування, обмеження особистого простору, ненаданні медичної допомоги, незаконне утримання у таких місцях, жорстоке поводження, приниження, порушення строків тримання під вартою); методично-тактичне удосконалення нагляду у сфері кримінально-виконавчої діяльності; прийняття окремого документа «Порядок оцінки діяльності прокурорів» з метою забезпечення ефективності здійснення повноважень прокуратурою; боротьба з бюрократією та корупцією.
