Євчева А.Ф. Метою дослідження було розроблення системи заходів, спрямованих на підвищення рівнів ефективності діагностики, хірургічного лікування, профілактики рецидивів, контролю вилікування та підвищення якості життя хворих на злоякісні ураження шкіри зовнішнього носа. Задачі: Оцінити результати діагностування і лікування хворих з пухлинними ураженнями шкіри зовнішнього носа на основі даних архіву МКЛ №11 за період 2012 - ¬¬¬¬¬¬2017р.; Вивчити у хворих основні причини розвитку злоякісного захворювання шкіри зовнішнього носа; вивчити можливість використання фотосенсибілізатора Хлорин Е6 для флуоресцентної діагностиці межі пухлинного ураження перед радикальним хірургічним лікуванням; Визначити ефективність хірургічного лікування пухлинного ураження шкіри зовнішнього носа в межах здорових тканин, під контролем зору (візуальним контролем); На основі багатофакторного аналізу провести оцінку віддалених результатів хірургічного лікування хворих на злоякісні новоутворення шкіри зовнішнього носу. Під спостереженням знаходилося 112 первинних хворих з злоякісними пухлинами шкіри зовнішнього носа і 20 хворих з рецидивом рака шкіри зовнішнього носа (архів МКЛ №11 м. Одеси з 2012 по 2017 рр.), які отримували хіміопроменеву терапію. З 112 хворих було 53 жінок (47,3 %) + 11 хворих з рецидивом і 59 чоловіків (52,7 %) + 9 з рецидивом. Вік хворих коливався від 58 до 80 років. Хворі були поділені на дві групи в залежності від вибору методу візуалізації межі пухлинного ураження при хірургічному лікуванні. Основна група (ОГ) хворих складала 55, контрольна група 57 хворих. Злоякісні пухлини шкіри зовнішнього носа які були діагностовано у 112 досліджуваних хворих, серед яких у 43 (38,4 %) був базальноклітинний рак шкіри (БКРШ) і 69 (61,6 %) хворих - плоскоклітинний рак шкіри (ПКРШ). Для обстеження хворих використовувались: загальні показники крові, вивчався анамнез захворювання і спадковість, клінічні ознаки новоутворень і інструментальні методи дослідження: мікроскопія (дерматоскопія), термодиференційний тест, показники морфологічної діагностики, імуногістохімічне дослідження, інтраопераційна і післяопераційна семіотика, методи біостатистики. Хірургічне видалення пухлини у хворих ОГ проводилося за допомогою флуоресцентної візуалізації межі ураження Хлорин Е6, якій вводився за час до операції, а також розчину Кляйна з метою профілактики пролонгації і рецидиву злоякісного процесу, а хворим КГ пухлинне ураження видалялося під візуальним контролем, в межах здорових тканин, відступив 1,2-1,5 см від країв пухлини. Показано, що застосування флуоресцентної візуалізації, розчина Кляйна під час хірургічного лікування мав доведений позитивний ефект вже в перші п’ять років дослідження - відсутність рецидивів. Ефективність оцінювалась за шкалою: значне покращення, покращення, незначне покращення і без ефекту. Ефективність хірургічного лікування пухлинного ураження шкіри зовнішнього носа в межах здорових тканин і під візуальним контролем склала 61,4 % у порівнянні з ОГ, де 100% (р >0,05). Вперше встановлено: 1. Комплексна діагностика раку шкіри зовнішнього носа значно підвищує ефективність хірургічного лікування. 2. На основі клінічної семіотики, дерматоскопії, термодиференційного тесту і флуоресцентного дослідження проведена багатофакторна оцінка діагностичних ознак злоякісних новоутворень зовнішнього носа на до лікувальному етапі. 3. Вивчена фотодинамічна дія фотосенсибілізатора Хлорин Е6 в комплексній діагностиці та лікуванні хворих із злоякісними новоутвореннями зовнішнього носа на основі інфрачервоного опромінення. 4. Встановлено практичне значення флуоресцентної візуалізації межі пухлинного ураження на основі місцевого внутрішньоосередкового введення фотосенсибілізатора для радикального видалення новоутворення. 5. Вивчена і визначена ступінь та час накопичування фотосенсибілізатора в здоровій і пухлинних тканинах в залежності від способу введення для проведення своєчасного лікування. 6. Встановлена оцінка впливу фотосенсибілізатора Хлорин Е6 на об’єм хірургічного видалення і при проведенні фотодинамічної терапії злоякісних новоутворень зовнішнього носа на кількість рецидиву і якість життя хворих. Одержані результати стали підставою для: - доповнення наукових знань у галузі медицини, онкооториноларингології щодо ролі та місця сучасної діагностики клінічних ознак раку шкіри і вибору оптимального підходу до хірургічного лікування; - розробки методу і вибору тактики хірургічного лікування; - підвищення ефективності лікування хворих на рак шкіри зовнішнього носу завдяки застосуванню обґрунтованого індивідуального планування лікування на основі оцінки клінічних ознак, що дає можливість виділити групи пацієнтів, яким може бути застосована методика флуоресцентної візуалізації межі пухлинного ураження; - використання розробленого метода хірургічного лікування раку шкіри для підвищення ефективності медичного обслуговування, що дозволить значно зменшити кількість рецидивів без негативного впливу на якість життя.
